]]>]]>

Не сотвори собі кумира!

не сотвори собі кумираКоли ми захоплюємося кимось, поклоняємося комусь, ідеалізуємо когось, то ми це робимо тому що в об'єкті нашого захоплення є щось таке, чого, як нам здається, немає в нас самих, але чого нам дуже хочеться, щоб у нас було. При цьому, самі того не усвідомлюючи, ми ідентифікуємо себе з об'єктом свого захоплення і на несвідомому рівні ніби присвоюємо собі ті якості, які викликають у нас захоплення. А якщо точніше, шляхом обожнювання когось, людина добирає ті якості, в яких відчуває дефіцит.

Наприклад, якщо мені не вистачає цілеспрямованості, я можу захоплюватися людиною, з яскраво вираженою цілеспрямованістю. І тим самим, на несвідомому рівні, я буду, не помічаючи цього, привласнювати собі цілеспрямованість, якої у мене немає. Але це буде не набуття реальної цілеспрямованості, а ІЛЮЗІЯ того, що я володію цією характеристикою.
Такий механізм поклоніння. Ще раз: ми поклоняємося і залежимо від того, з ким несвідомо ідентифікуємось, в спробі добрати якісь відсутні у нас якості.

Насправді ж, всі ті якості особистості, які викликають наш захват в іншому, є в кожному з нас. Тільки вони не розвинені. Не виявлені. Не видимі. Не активні. Вони ніби сплять. Але вони є. У глибинах нашої психіки.
І якщо ці приховані якості усвідомити, вивести на поверхню з несвідомого, розвинути та активувати в собі, то потреба в поклонінні, в залежності, в обожнюванні відпаде сама собою.

 

Саме тому кажуть, що протилежності притягуються. Поруч з войовничою, цілеспрямованою жінкою, найчастіше тихий, поступливий, не дуже впевнений у собі чоловік. У неї слабо розвинена фемінна (жіноча) частина. У нього слабо розвинена маскулінна (чоловіча) частина. У союзі кожен з них за рахунок партнера добирає те, чого не вистачає самому. Бачу це дуже часто навколо себе, в реалі.

Фраза "Не сотвори собі кумира" - це прямий шлях до підвищення ступеня своєї внутрішньої цілісності, до незалежності, до свободи. Бо вдосконалювати себе - це не означає несвідомо привласнювати чужі характеристики (поклоняючись кумиру), добудовуючи себе до цілого. Удосконалювати себе - це значить РОЗВИВАТИ свої приховані характеристики.

Звідси висновок: коли людині лінь розвивати себе, коли людина не хоче вкладати свої сили, час, свою психічну енергію в розвиток - вона досягає уявної "цілісності" шляхом поклоніння кумиру, несвідомо привласнюючи собі чужі характеристики. При цьому за цим володіння цими характеристиками не відбудеться. Це буде ілюзія володіння.
Коли ж людина по справжньому прагне до цілісності, вона нікому не поклоняється, не привласнює чуже, не наслідує, не "мавпує", а РОЗВИВАЄ СВОЄ! І це вже шлях до реального володіння новими характеристиками.