]]>Діагностика життєвого призначення]]>
]]>Діагностика життєвого призначення]]>

Не ідеалізуй!

Ідеалізація земних цінностей:

* Грошей і матеріальних цінностей. Усім не вистачає грошей і матеріальних благ. Але кармічне покарання настає тільки у випадку, якщо ви ображаєтеся на життя і вважаєте його невдалим тільки тому, що у вас не вистачає грошей, немає автомобіля або заміського будинку.

* Тіла і здоров'я. Це означає, що ви надмірно турбуєтеся у разі виникнення недуг. Або Бог дав вам здоров'я і фізичну силу і на підставі цього ви стали зневажати інших,  слабкіших людей.

* Сексу. Сам по собі секс не є гріхом. Карається ідеалізація сексу - якщо ви надаєте йому надмірне значення. Або постійно тривожитеся, чи досить хороший ви коханець (коханка). Або надаєте інтимного контакту надмірної важливості, розцінюючи його як велику жертву або удар по вашому самолюбству.

* Кар'єри, майбутнього. Подібні ідеалізації характерні для тих, хто планує свої майбутні успіхи і впадає в агресивність чи смуток, якщо їх плани руйнуються.

* Здібностей. Це ідеалізація досягнення успіхів у будь якій сфері в цьому світі. Якщо успіх не досягнутий, то люди з подібними «зачіпками» вважають, що життя пройшло даремно.

* Родини, дітей. Планування надмірно благополучного сімейного життя притаманне в основному жінкам. Тому чоловіки просто змушені випивати і гуляти на стороні - тим самим вони руйнують ідеалізацію своєю дружиною деяких сторін сімейного життя.

* Краси. Вас турбує, чи достатньо ви гарні, чи добре одягнені і причесані і т.д. І навпаки, якщо вас нагородили красою і на підставі цього ви стали зневажати інших «негарних».

* Популярності, слави. Ці людські радості однаково люблять як чоловіки, так і жінки. Надлишкова потреба в них привела до краху кар'єри чи до загибелі багатьох відомих особистостей. Залежність від зовнішнього за рахунок внутрішнього.

* Відносин між людьми. Людина може тримати у себе в голові модель чуйних і делікатних взаємовідносин, тому вона починає дратуватися чи ображатися, потрапивши в обстановку, де люди ведуть себе грубіше.

* Духовності, релігійності. Сама по собі духовність чи релігійність є благою справою, але якщо людина зневажає «бездуховних» людей, це карається. Гріх засудження і неприйняття.

* Цілей. Людина може ставити будь-які цілі, але вона не повиннна відчувати роздратування, гнів або розпач, якщо вони не досягаються. Ця ідеалізація руйнується через неможливість досягти мети. Тут мова йде про недовіру до Бога, але ж йому видніше, може ця мета шкідлива для Вашої Безсмертної Душі або для проходження Важливого уроку.

* Освіти, інтелекту. Ідеалізація цих якостей характерна для науковців, людей мистецтва, інтелігенції. Вона породжує зневажливе ставлення до неосвічених або нерозвинених людей.

* Роботи. Багато людей не уявляють собі життя без роботи. Тому вони періодично отримують «удари» у вигляді невдач у справах, збоїв в кар'єрі або втрати грошей. Але ж це лише гра. Нашої Душі.

* Влади. Владу люблять багато хто, але не у всіх є можливість її спробувати. Сама влада не шкідлива, карається жага влади і насолода від її застосування у випадку приниження інших людей, спроби контролювання ситуації та інше. І не важливі маштаби рівнів. Це може бути політика чи домашня диктатура. Роби так, як Я вважаю правильним. Тут грає роль будь-який прояв обмеження свободи волі іншої людини, нехай навіть Вашої дитини!

* Норм моралі. Подібна «зачіпка» характерна переважно для літніх людей, які отримали виховання відповідно до норм комуністичної моралі. Відповідно, у них викликає велике роздратування «аморальна» поведінка молоді, зміна системи життєвих цінностей і т.п. Це яскраві прояви, але такі норми моралі в кожного свої, і десь в глибині душі у нас все одно де не де проявляється це , в засудженні тих, хто йде іншим шляхом. Адже підсвідомо нам здається, що ми то йдемо правильно! А засудження - це гріх, зв'язний з неприйняттям світу та оточення.

* Довіри. Надмірна довіра до людей карається тим, що люди руйнують цю ідеалізацію. Дуже жорстко часом.

* Творчості, творення. Ідеалізація творчих здібностей характерна для артистів, музикантів, художників, письменників та інших людей, зайнятих творенням чогось нового. Отримавши здібності для творчості при народженні, вони часто забувають, хто дав їм ці здібності, хто організовує «натхнення» і т.д. Власні успіхи породжують презирство до інших, нетворчих людей. Або до тих, хто нерозвинений і не розуміє вашого творчого самовияву. І «зіркова» хвороба косить ряди таких творців, багато спиваються або руйнують особисте життя своє і близьких людей.