]]>]]>

Улюблена робота - назавжди, або навіщо нам пенсія?

не думай про пенсію

Питання з виходом на пенсію для сучасного покоління 30-літніх викликає деякі побоювання. Що буде з умовами цього самого виходу на пенсію? Що стане з пенсійним фондом? Яким виявиться пенсійний вік? І, нарешті, чи варто взагалі розраховувати на державу в цьому питанні або якось намагатися впоратися самостійно? Можна прикинути, скільки в ідеалі треба було б накопичити коштів до пенсії, щоб спокійно піти на заслужений відпочинок і жити, ні про що не турбуючись.

Деякі розраховують цю енну суму, множачи свій річний прожитковий мінімум на 20 років. Така нічого собі, кругленька сума виходить, чи не так?

І навіть якщо гіпотетично уявити собі, що ви таки накопичите її років через 20, де ж гарантія того, що чергова криза (скільки їх ще буде) або інфляція не з'їдять ваші нагромадження за один захід? Очевидно, що в цій ситуації більше запитань, ніж відповідей, і навіть боязко уявляти собі, яким буде наше пенсійне майбутнє.

Багато хто так захоплюється накопиченням капіталу для свого майбутнього існування, для забезпечення собі гідної і ситої старості, що геть-чисто забуває про сьогодення. Якщо вкалувати день і ніч, працюючи виключно на майбутнє, до цього майбутнього можна й не дожити, ми не вічні, а життя насправді сповнена всяких маленьких радощів, які й не помітиш, якщо занадто концентруватися на робочих буднях. Загалом, думка моя на цей раз полягає в тому, що непоганим варіантом було б працювати не на виснаження, а в своє задоволення і не виходити на пенсію зовсім. При цьому у вас напевно буде можливість насолодитися життям тут і зараз, або хоча б звернути увагу на те, що в ньому ще є й інші речі,  крім роботи. Інакше в похилому віці можна прокинутися й усвідомити, що життя просто пройшло ... повз вас.

Як же так організувати свою роботу, щоб працювати в задоволення і не мати потреб? Є чудовий варіант - займатися улюбленою справою, вкладати в неї  душу і отримувати від цього не тільки радість, але й дохід. У рамках кармічних законів і збереження вселенської енергії, все, що ви віддасте світу, повернеться до вас. Тобто, напевно знайдуться ті, кому сподобається те, що ви будете робити, ті, хто не тільки зацікавиться вашими працями, але і побажає платити вам за вашу роботу. Звучить дещо ідеалістично? Можливо, але задуматися про це все ж варто. Адже вже навіть на практиці перевірено, що, якщо людина робить те, що їй подобається, вона робить це добре. А це передбачає можливість продати плоди своєї праці і як мінімум заробити на життя і на хліб, а там і до масла та ікри недалеко, як би банально це не звучало.

До того ж, якщо займатися приємною, улюбленою справою, про пенсію не може бути й мови - ви просто не забажаєте залишати те, що приносить вам задоволення. А це означає велику ймовірність того, що ви будете затребувані й зможете заробити, роблячи те, що подобається. Для того щоб зрозуміти, як реалізувати такий приємний і корисний ]]>дауншифтинг]]> , варто гарненько задуматися, що саме приносить вам радість, чим би ви не відмовилися займатися. Можливо, ваша нинішня робота - те, що потрібно, і міняти нічого не доведеться. Але є ймовірність і того, що кар'єру потрібно круто змінити, щоб, нарешті, побачити всі барви життя, а не тільки сіру печаль офісних буднів.

Для продажу того, що ви робите, у цій справі треба стати експертом, що вимагає практики. У теорії, як підраховують аналітики, для перетворення просто захопленої  людини в експерта в певній галузі  потрібно близько 5 років, так що відразу кидати роботу, можливо, і не варто, а для початку є сенс попрацювати над собою, вдосконалюючи навички та вміння у вільний час . Коли ж ґрунт під ногами зміцніє - прийде і час піти у вільне плавання.

Багато хто недооцінює так зване «сарафанне радіо», теоретично зване маркетингом з вуст у вуста. Якщо ваш продукт або вид діяльності сподобається комусь, він розповість про вас іншим. Чутки, особливо хвалебні, поширюються швидко, і вам, можливо, навіть не знадобитися рекламувати свої послуги.

Звичайно, вам може здатися, що це - не зовсім реальна, дуже утопічна перспектива, яку навряд чи вдасться реалізувати. Але задуматися про концепцію і попрацювати з собою все ж таки варто. А раптом ви дійсно побажаєте ризикнути і зайнятися чимось новим. Справою, яке буде приносити вам задоволення (та й дохід - хоча б мінімальний). Адже матеріальні накопичення дуже ефемерні і хиткі, а от кожен день життя - унікальний, і шкода буде, якщо всі ці дні пролетять, а ми навіть не помітимо цього, порсаючись у своїх повсякденних турботах, як мурашки.