]]>]]>

365 притч на щодень - Page 2

365 притч на щодень

 
365 притч на щодень / Упор. Діани Віссон; пер. О. Гладкий. - Львів: Свічадо, 2013. - 336 с.
І8ВМ 978-966-395-670-1
 
Уроки життя можна завжди почерпнути з навколишнього світу. Бог підказує людині шлях, і Його істина спрямовує душу до правильних рішень. Пропонуємо вам короткі притчі життєвої мудрости. Черпайте щодня з цієї глибокої криниці людського досвіду. І хай ваше буття наповнюється істиною і наближає вас до досконалості.
Для широкого кола читачів.
 
Читати книгу "365 притч на щодень" онлайн:
 
СІЧЕНЬ:
 
1 СІЧНЯ

БОЖІ СЛІДИ

-         Тату, а ти бачив Бога?

-         Ні, сину. Але я бачив Його сліди!

-         Сліди? Куди Він ішов?

-         Він торкнувся людини, і вона стала доброю.

-       Я теж бачив Його сліди! - вигукнув хлопчик і міцно обійняв батька.

2 СІЧНЯ

ВІЗИТ БОГА

Жив в одному селі швець. Праведний був, віру мав силь­ну. Й ось перед одним великим церковним святом чоло­вік занедужав і засмутився, що не зможе піти до храму. Та в ніч перед святом уві сні він почув чийсь голос, який тихо і лагідно говорив:

-       Якщо ти не зможеш прийти до мене, то я сам відвідаю тебе.

Прокинувся швець і втішився: «Невже сам Господь за­вітає до мене?» Цілісінький ранок готував він свою оселю, накрив святковий стіл - як тільки міг, готувався до відвідин бажаного Гостя. Раптом за вікном він помітив заплаканого хлопчика. Покликавши його, швець запитав:

-         Чому ти плачеш?

-       Нині в мене порвалися останні черевики, і я не маю що взути. А сім’я моя бідує і нових купити не зможе.

Та швець заспокоїв малого:

-         Дай мені свої черевики, я полагоджу їх.

Дуже скоро радісний хлопчик вже стояв у залатаних черевиках. Попрощавшись із ним, швець повернувся до своїх справ.

Повечоріло. Аж ось приходить до нього бідна жінка і каже:

-     Пробач мені, коли твоя ласка! Я принесла тобі лаго­дити чоботи, а заплатити не можу. І ходити без чобіт тепер годі: почалися холоди.

Швець лишень усміхнувся, узяв взуття, а жінці сказав зачекати. За якийсь час він повернувся:

-     Готові твої чоботи. Носи на здоров’я! - і віддав їх жінці задарма.

Наближалася ніч. Давно скінчивши всі справи, швець сидів біля вікна і чекав Гостя. Вже пора було лягати спати, і швець, засмучений марним чеканням, почав стелити собі ліжко. Й тут у двері хтось постукав.

Відчинивши їх, швець побачив мандрівника. Той по­просив:

-     Пусти мене переночувати. Я весь день був у дорозі, але не маю де подітися: ніхто не приймає до себе на ніч.

Пошкодував швець мандрівника і пустив до себе в хату. Коли мандрівник відпочив, швець поклав його у своє ліжко, а собі постелив на підлозі.

Засинаючи, він міркував: «Мабуть, я не гідний Гостя, бо Він не прийшов до мене сьогодні. Напевне, не сподо­бив Він мене чести відбути це велике свято разом із Ним». З такими невеселими думками швець заснув.

І ось знову уві сні той самий тихий голос каже йому:

-     Сьогодні тричі приходив я до тебе, і щоразу ти радісно приймав мене.

З СІЧНЯ

ВІЗИТ ДО БАГАТОГО КОЛЕКЦІОНЕРА

Був собі багатий колекціонер старовинних скульптур. Цих витворів мистецтва у нього було без ліку. Бони при­крашали усі алеї його прекрасного парку. І ось одного разу молодий студент, отримавши рекомендацію місцевого Історичного товариства, навідався до колекціонера, аби оглянути його дивовижну колекцію.

Управитель доповів господарю про гостя, зустрів його і повів алеями парку до будинку. Знемагаючи від цікавости, студент зупинявся біля кожної скульптури, захоплено зіт­хав і довго вдивлявся у ці мистецькі витвори. Врешті упра­витель не витримав:

- Пане, а вас взагалі кому відрекомендувати: скульпту­рам чи їхньому власнику?

Як часто ми забуваємо, що йдемо до Бога!

 4 СІЧНЯ

НАЙКОРОТША ДОРОГА ДО БОГА

Якось учень запитав свого вчителя:

-        Як мені знайти найкоротшу дорогу до Бога?

Учитель відповів:

-        Де дорога важча, туди і йди; бери те, що відкидає світ; і що світ робить, те не роби. У всьому йди супроти світу, і тоді прийдеш ти до Бога найкоротшою дорогою!

5 СІЧНЯ

ШУКАННЯ БОГА

Один чоловік вирішив іти шукати Бога. На порозі дому його сумління запитало:

-         Хто прикував мене до порогу цієї оселі?

-         Я, - відповів Бог.

Та голос розуму заглушив кволий шепіт сумління.

Вродлива дружина, тулячи до грудей маля, благала чо­ловіка зостатися. Але той відсторонив її твердою рукою:

-       Хто ця немудра жінка, що присягає на вірність і зваб­лює красою?

-         Це я, - знову заговорив Бог.

І знову не почув чоловік тихого голосу Божого.

Чоловік гаряче підніс руки до Сходу:

-       Де ти, Всевишній? Я здолаю всі перепони, знайду Тебе у сніжних Гімалаях. Моя воля і рішучість не знають меж!

-       Як же ти знайдеш мене в Індії, коли я зостаюся тут, у тебе вдома.

Але чоловік знову не почув цих слів і ступив у темну ніч.

6 СІЧНЯ

СЛОВА ЛЮБОВИ

В одного старця оженився син. Відвідавши тата, він з жалем поглянув на батьків:

-       Ми з жінкою цілий час тримаємося за руки, ніжно ди­вимося одне на одного! Розповідаємо, яка сильна наша лю­бов. .. Як би я хотів, щоб ви з мамою так само любили одне одного і відчували таке щастя!

Старець відповів:

-     Щороку твоя любов дорослішатиме, наче дитина. На­приклад, я кажу дружині, що люблю її, побачивши, як вона знову свариться з сусідкою. А вона каже, що любить мене, коли лагодить зі мною сіті. Ти ж знаєш, як мама не любить це робити.

7

Сторінки

ДолученняРозмір
Іконка зображення 365_pritch_na_shchoden.jpg37.69 КБ