]]>]]>

Божественні притчі - Page 2

Теги: 

Божественні Притчі. За редакцією Володимира Антонова.

 Переклад з російської Тетяни Нетудихати.

New Atlanteans, 2010

© Зубкова А.Б., 2010.

© Антонов В.В., 2010.

Читати книгу "Божественні притчі" онлайн: 

 

Притча про Пророка

 

Сказав Ісус: “Він прийшов — та не всі впізнали Його…

Він говорив — та не всі почули Його…

Він навчав — але не всі виконали Вчення Його…

 

Зі спогадів Апостола Андрія

 

 

Прийшла на Землю Людина, від Отця-Бога послана.

І бачила Людина, що погрузли люди в гріхах, що пороки в душах примножилися, що мораль добра забулася…

І бачила Людина, що Вчення про Закони Божественні люди відкинули, що втратили вони знання про суть Писань, Богом створених.

Як святковими шатами можуть бути прикриті бруд і юродство тіл — так і словами писання промовленими, але не виконаними — можна намагатися прикрити пороки душ.

Всі говорять про Закон, всі повчають про Закон… Але промовляють вони лише слова…

А не виконують самі навіть — того, що говорять…

Не бачать люди Світла і не відають, що живуть у пітьмі…

Не знала Людина, як змінити те, що вона побачила… Адже відала про те, що, якщо почне вона говорити, — то загубляться слова її серед множества хибних слів…

І тоді зняла Людина шати святкові і пішла в пустелю… І жила вона в пустелі… І слухала Людина Бога, і Бог говорив з Нею.

І пішла по землі чутка про Пророка, котрий живе в пустелі і слухає Бога, а Сам завжди мовчить.

І почали приходити люди, щоб побачити ту людину. І дивувалися люди…

І стали люди питання йому задавати. Й чекали: кому Він відповість.

Приходив один і запитував:

“Яким буде урожай у нинішньому році?”

Приходив другий і запитував:

“Коли одружиться мій син?”

І ще приходили й запитували:

“Коли невістка моя народить?”, “Як багатство мені не втратити, а збільшити?”, “Як мені діву причарувати — і в дружини взяти?”…

І мовчав Пророк. І слова, які він хотів повідати людям, обпалювали вуста Його. І Любов Божа Переповнювала серце Його. І мовчав Він десять років…

І чутка про нього ширилася, і все більше людей приходило подивитися на нього. Адже всі пророки говорили, а цей… — не говорить нічого!

І мовчав Пророк. І слова, які він хотів повідати людям, обпалювали вуста Його. І Любов Божа переповнювала серце його. І мовчав він ще десять років…

І безмовність Його притягувала сильніше, ніж промови інших…

І одного разу прийшов до нього юнак, котрий ніякого зиску від відповіді на питання своє отримати не бажав. І запитав юнак: “Яке слово приховуєш Ти за мовчанням Своїм?

І сказав тоді Пророк: “Очистіться!”

І стали приходити до Нього люди, щоб очиститися від гріхів.

І говорив один: “Я гнівний був учора, очисти мене!”

І говорив другий: “Я обманув на ярмарку, неправду сказавши, очисти мене!”

І третій говорив: “Я гордий був і марнославству піддався, очисти мене!”

Пророк знову мовчав. І приходили ті ж знову, знову каялися в гріхах таких само — і йшли, щоб грішити…

Пророк мовчав…

“Чому не хочеш Ти очистити нас?” — його запитали люди.

Пророк відповів: “Не настає очищення — поки розкаяння не змиє порок душі: щоб неможливим став віднині такий гріх!”

І знову Пророк мовчав…

І лише текла Річка Живого Світла, в Якому помисли видні і всі вчинки явні. Пророк стояв у Річці Живого Світла і чекав, коли до нього очиститися прийдуть… Річка текла, і час плинув…

І люди слухали мовчання Його, у безмовність душі вслухаючись… І були ті, які зрозуміли Його. І ті прийшли, щоб очиститися.

Їх спалював вогонь сорому за гріховність, очі вони підняти не сміли, і говорити вони соромилися. Їх спалював вогонь сорому — і пороки душ згорали в ньому, розкаянням омиті.

Пророк же чистою водою омивав тих, хто прийшов до нього очищення отримати. І не було й тіні осуду в погляді ласкавому Його.

Ріка Святого Світла текла, і в Води її входили і очищувалися від пороків люди — щоб вже більше не грішити!

І говорив Пророк: “Не можна в один момент позбутися всіх пороків душі своєї. Залишіться — і навчайтеся очищенню! Всі якості душі погані мусите ви змити — і замінити любов’ю обдаровуючою!”

І говорив Пророк: “Хрещу вас Водами Потоку — щоб змогли ви прийняти Хрещення Вогнем Отця!

Той, Хто йде за мною, — Вогонь Божественної Любові на Землю принесе! Пізнати Вогонь Божественний зуміє лише той, хто очищення душі перед цим звершить!”

Так навчав Пророк, котрого люди звали Іоанном.

 

Притча про Вогонь Неопалимий

 

Сказав Ісус: “Є Вогонь Неопалимий!”

Це — Сила Отця Мого!”

 

Зі спогадів Апостола Андрія

 

Була людина. І доброю була вона. Хотіла вона допомогти людям, які жили у бідах і скорботі, у бідності і хворобах… Шукала вона способів: як це зробити можливо, щоб людям допомогти — життя їхнє тяжке й нерадісне преобразити… І не знаходила вона засобу такого…

Дізналася та людина, що є Вогонь Неопалимий. Схожий Вогонь цей на полум’я багаття і не схожий: адже є в Ньому — Сила Велика. Горить Вогонь цей — яскравіше від світла сонячного — і не обпалює. І все, що побажаєш, — Силою тією Великою наповнене може бути…

… І почула та добра людина одного разу, що прийшов на Землю — Учитель, від Бога-Отця посланий, в Котрому горить Вогонь Небесний Неопалимий.

І, що скаже цей Учитель, — так і буде. Доторкнеться до сліпого і скаже: “Дивися!” — і сліпий прозріває… Доторкнеться до паралізованого і скаже: “Встань і йди!” — і встає паралізований і ходить… Наділений Він Силою Великою — воскрешати померлих, зцілювати недужих. Знає цей Учитель таємниці життя і таємниці смерті. І проповідує Він — від Бога-Отця — Знання про те, як людям на Землі жити заповідано.

І вирішила та людина добра, що мусить вона знайти того Вчителя і дізнатися, як Силу Вогню Неопалимого можна набути — щоб допомагати стражденним і збіднілим, хворим і немічним.

Довго йшла вона, і Ціль її світла — вела її. І знайшла Вона того Вчителя.

І побачила людина добра, як ішов Учитель — і Вогонь Неопалимий йшов у Ньому. Тільки придивився пильніше, кліпнув очима — і неначе й немає Вогню ніякого… Знову подивився — і знову Полум’я Сяюче бачить…

Одіж на Вчителеві — проста. І слова говорить Він такі прості, н

Сторінки

ДолученняРозмір
Іконка зображення bozhestvenni_pritchi.jpg69.34 КБ