]]>]]>

Іржі Томан "Мистецтво говорити" - Page 8

Велику роль у вивченні процесів мислення відіграє кі-бернетика. Одна з її заслуг полягає в тому, що вона вперше почала систематично порівнювати функції складних біоло¬гічних систем, однією з яких є, зокрема, людський мозок, з функціями машинних механізмів. Виникли електронно- обчислювальні машини (ЕОМ), або комп’ютери, і сьогодні функції ЕОМ нерідко порівнюють з діяльністю мозку. Вдамося й ми до такого порівняння.

Мозок новонародженої дитини являє собою сирий матеріал, який у процесі розвитку перетворюється на найдиво- вижніший мислячий пристрій. У момент народження дитини більшості тих складних зв’язків, що характеризують функцію мислення, ще не існує. Лише завдяки взаємодії із зов¬нішнім світом, завдяки розвиткові уваги й мови в мозку з’являються постійні нові зв’язки і він набуває тієї склад¬ності, якої досі не має жодна ЕОМ таких самих габаритів, як мозок.

У чому ж різниця між ученим, наприклад лауреатом Нобелівської премії, і звичайною людиною І Висловлю¬ючись технічною мовою, можна сказати, що той учений має в голові у тисячі разів більше різноманітних знань, якими він оволодів, ніж звичайна людина. Цілком очевидно, що в одних людей здібності до дедукції, узагальнення, винахідництва, логіки тощо кращі, ніж в інших. Однак якщо і вони не поповнюватимуть свій «мислячий пристрій» певною кількістю знань через лінощі, брак наполегливості чи працездатності, то можливості їхнього мозку не будуть реалізовані. Це нагадує ситуацію, коли б у велику ЕОМ третього покоління, яка завдяки своїй досконалості може роз-в’язувати найскладніші завдання, ввели дуже мало інфор¬мації і вимагали від неї виконання лише найпростіших операцій. Можна уявити собі, як багато втрачає суспільство, коли досконалий пристрій дає лише невеличку частину того, на що він здатен. Те ж саме можна сказати і про мозок людей, що не цінують здібностей, якими їх наділила при¬рода.

Читачеві може здатися, що автор відвертає свою увагу від теми книги. Але це не так. Основною умовою належного служіння ЕОМ людині є досконала машинна мова. На су¬часному етапі розвитку ЕОМ досконалість машинної мови і програми має набагато більше значення, ніж технічна якість машини. Те ж саме можна сказати і про людину.

Як уже зазначалося, мова тісно пов'язана з рівнем мис¬лення. Перевага людини над іншими істотами полягає в її здатності працювати з символами. Просте сприймання окремих об’єктів і дій нічого б не дало, якби людина не була здатна виробляти поняття, позначати їх словесними симво¬лами і працювати з ними за допомогою свого мислячого пристрою. Підвищення рівня мислення неможливе без роз¬ширення системи символі Я, тобто окремих слів і виразів, для позначення не тільки нових предметів та їх частин, які з’являються завдяки розвитку науки й техніки, але й для позна¬чення нових ідей та видів діяльності, для вираження нових абстрактних понять.

Деяким читачам може здатися, що автор зайшов у нетрі надто теоретичних міркувань про важливість символів для людського мислення. Щоб показати, яке значення мають символи в розумовій праці, наведемо два приклади найпро¬стіших арифметичних дій: один приклад на додавання, а другий — на множення чисел.

Спробуйте виконати такі дві дії:

ХСІІІ      ХІІХХІУ = ?

+ ІЛУ XIX

Сума?

Поморочившись p додаванням та множенням чисел, вира-, жених символікою римських цифр, напишіть ці самі числа арабськими цифрами, і ви відразу ж переконаєтесь, що розу¬мова праця посувається набагато швидше й легше, якщо користуватися досконалішою символікою.

93           12X14=?

+ 54 19

Сума?

Я впевнений, що навіnь той читач, якому проблема сим¬волів, уживаних у процес* мислення, здається далекою і об¬тяжливою, на практичному прикладі простих арифметичних дій переконається, яке значення мають символи для мис¬лення.

Згадаймо інший приклад, що ілюструє, як можуть впли¬вати малораціональні письмові символи на способи спілкування між людьми. Тоді як у нас знання та інформацію можна однаковою мірою легко передавати як за допомогою слова, так і на письмі, є країни, в яких передавання знань 

Можна не перебільшуючи сказати, що без мовного апарата, здатного видава¬ти звуки, і без розвинутого мовного центра мозку, який керує вимовлен- ням окремих звуків, поєднанням їх у слова, а слів у речення, людство завжди перебувало б на рівні мавпи. Лише завдяки мові людина може спілкуватися зі своїми ближніми, вчитися у них і переймати досвід не тільки всіх тих людей, що живуть довкола неї в даний мо¬мент, а й досвід і знання, що передаються з покоління в покоління, а також досвід інших народів.

Вік перших письменних пам’яток становить приблизно 6000 років. Виникнення письма значною мірою вплинуло на дальший розвиток цивілізації, оскільки думки, які рані¬ше виражалися за допомогою мови і зберігалися лише в пам’яті (а з плином часу деформувалися й забувалися), стало можливим зберігати довше й надійніше спочатку в камені, на глиняній табличці, на пергаменті або на папері. Вся людська культура й цивілізація нерозривно зв’язані з цим величезним сховищем людських знань і досвіду, що їх нагромаджено за весь час існування людства як суму знань видатних людей усіх поколінь.

Мета написання попередніх сторінок полягає в тому, щоб примусити читача замислитися над речами, над якими він звичайно не замислюється. Щоб він усвідомив, яке значення мають для людини органи чуттів, що дають їй відомості про світ довкола неї. Три з наших п’яти органів чуттів дале¬ко не такі розвинені засоби спілкування з навколишнім середовищем, як слух і зір. Останні ж дуже зручні для спіл¬кування з кількох причин.

1.            Вони сприймають подразнення, що надходять здаля, тоді як, наприклад, за допомогою дотику й нюху можна сприймати подразнення лише за умови безпосередньої близькості органу чуття до предмета.

2.            Дають можливість вловлювати дуже незначні відмін¬ності між подразненнями, що надходять ззовні. Вухо здатне сприймати сто тисяч різних звуків.

3.            Дають можливість сприймати сигнали, які передають¬ся механічними засобами (за допомогою радіо, телебачення тощо).

4.            Сигнали, що їх сприймають слух і зір, можна зареє¬струвати за допомогою фотоплівки, кіноплівки, платівки й магнітофонної стрічки.

Решта органів чуттів таких можливостей не має, і тому, якби у людини були тільки ці менш досконалі органи чуттів, вона не змогла б досягти сьогоднішнього рівня свого розу¬мового розвитку. Винятки Гелен Келлер, Ольги Скорохо- дової та деякі інші лише підтверджують цю думку.

 

 

Мірилом задоволення людини є реалізація нею своїх здібностей у суспільстві.

Чи замислювались ви коли-небудь над тим, що задоволення чи незадоволення людини, щасливі хвилини в її житті, так само як і нещасливі, здебільшого прямо чи опосередковано залежать від того, як складаються її стосунки з іншими людьми? В будь-якому колективі суспільства — в сім’ї, у школі, відтак у групах приятелів і товаришів, у трудовому колективі та ін.— мірою успіху людини є визнання з боку близьких людей, а також її стан

Сторінки