]]>]]>

Нектар відданости - Page 60

Пропонувати Господу те, що ми любимо найбільше
В Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (11.41) Господь Крішна каже Уддгаві: «Любий друже! Якщо хтось пропонує Мені найліпше з того, що має, або щось таке, що він дуже лю-бить, він має з того вічне благо».
Докладати усіх можливих зусиль заради Крішни
Як можна діяти задля вдоволення Господа в усіх сферах жит¬тя, описано у «Нарада-панчаратрі». Там сказано, що той, хто дійсно виконує віддане служіння, не повинний цуратися ніякої діяльности — ні тої, що визначена в священних писаннях, ні тої, що потрібна, щоб заробляти собі на прожиття. Іншими сло¬вами, відданий повинен не тільки виконувати свої обов’язки у відданому служінні, як їх визначено у священних писаннях, а й здійснювати у свідомості Крішни обов’язки свого повсякденно¬го життя. Якщо відданий керує якоюсь великою установою чи підприємством, він може пропонувати плоди, що має від своєї матеріальної власности, на служіння Господу.
Стати відданою душею
Щодо повної самовіддачі у «Харі-бгакті-віласі» сказано: «Любий Господи! Той, хто віддався Тобі, хто твердо знає, що він — Твоя власність, і у кого таке знання проявлене у відпо-відній діяльності тіла, розуму та мови, здатний по-справжньому звідати смаку трансцендентного блаженства».
У «Нрісімха Пурані» Господь Нрісімхадева каже: «Кожного, хто молиться Мені і шукає у Мене захисту, Я беру в Свою опі-ку і завжди захищаю від усіх нещасть».
Служити туласі та іншим священним деревам
«Сканда Пурана» підносить хвалу священному деревцю туласі. Там сказано: «Я складаю шанобливі поклони деревцю туласі, яке може негайно очистити нас від усіх незліченних грі¬хів. Навіть якщо просто дивитись на туласі чи торкатись до неї, це звільнює від усіх страждань та хвороб. Якщо кланяти¬ся туласі та поливати її, можна бути певними, що нам ніколи не доведеться стати перед судом Ямараджі [повелителя смерти, що карає грішників]. Той, хто посадив десь туласі, неодмінно стане відданим Господа Крішни. А коли листочки туласі з лю-бов’ю пропонують лотосовим стопам Крішни, це служить ви-явом довершеної любови до Бога».
В Індії усі індуси, навіть якщо вони не вайишави, радо дбають про туласі. Люди дбайливо вирощують туласі навіть у ве¬ликих містах, дарма що тримати там туласі вельми складно. Вони поливають і вшановують це священне деревце, бо зна-ють, що поклонятися туласі є дуже важливою складовою від-даного служіння.
У «Сканда Пурані» є ще таке свідоцтво щодо туласі: «Туласі є сприятливою всіма сторонами. Просто дивитися на неї, прос-то торкатися, просто згадувати її, молитися їй чи кланятися їй, слухати про неї або посадити це деревце — усе це надзвичай¬но сприятливе. Кожний, хто має з туласі якісь з вищезгаданих стосунків, вічно живе у світі Вайкунтги». 
РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ
Дальший опис аспектів трансцендентного служіння
Слухати явлені священні писання
Згідно зі Шрілою Рупою Ґосвамі кожну книгу, яка висвітлює питання поступу у відданому служінні, вважають за явлене свя¬щенне писання. Шріла Мадгвачар’я терміном «явлені писання» позначав також «Рамаяну», «Махабгарату», Пурани, Упаніша¬ди, «Веданту» та інші твори, що дані у згоді з відначальними положеннями цих явлених писань.
У «Сканда Пурані» сказано: «Той, хто постійно вивчає пи-сання, які містять вайшнавську науку про віддане служіння, гід¬ний людської хвали, і Господь Крішна напевно задоволений з нього. Дбайливо тримаючи таку літературу вдома і вшановую¬чи її, така людина звільняється від усіх наслідків своїх гріхов¬них дій і стає об’єктом поклоніння навіть для півбогів».
Нараді Муні також колись сказали: «Любий Нарадо! В домі того, хто пише вайшнавські твори чи просто має такі книги, живе Сам Господь Нараяна».
У Дванадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (13.15) сказано: «У «Шрімад-Бгагаватам» вміщено суть усієї філософії «Веданти». Кожний, хто так чи так розвинув бажання читати «Шрімад- Бгаґаватам», вже не відчуває смаку читати будь-що інше. Інши¬ми словами, того, хто звідав смаку трансцендентного блаженст¬ва, яке дає читання «Шрімад-Бгаґаватам», не задовольняє ніяка мирська література».
Перебувати в Матгурі
У «Вараха Пурані» є вірш, в якому прославлені вулиці Матгури. Звертаючись до насельників Землі, Господь Вараха 
каже: «Того, кого приваблює не Матгура, а якесь інше місце на Землі, неодмінно огорне чар ілюзорної енергії». У «Брахманда Пурані» сказано, що, торкнувшись святої землі Матгури, лю-дина враз отримує плоди подорожування всіма іншими місцями прощі, які тільки є у межах трьох світів. У багатьох шастрах (священних писаннях) сказано, що у людини, яка просто слу¬хає чи пам’ятає про Матгуру, вихваляє, споглядає її або тор¬кається її землі, а також прагне дістатися туди, виповняться усі бажання.
Служити відданим
У «Падма Пурані» є чудовий уривок, в якому прославлене служіння вайиінавам, тобто відданим. У цьому писанні Господь Шіва каже Парваті: «Люба моя дружино Парваті! Різних спосо¬бів поклоніння є багато, й найліпшим серед них усіх вважають поклоніння Найвищій Особі. Але вищим навіть за поклоніння Господу є поклоніння відданим Господа».
Подібне сказане й у Третій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (7.19): «Дозволь мені щиро служити відданим, бо через служіння їм можна отримати можливість у чистій бездомісній відданості служити лотосовим стопам Господа. Служіння відданим зво¬дить внівець усі страждання, пов’язані з матеріальним існуван¬ням, і розвиває в людині глибоку самовіддану любов до Вер¬ховного Бога Особи».
«Сканда Пурана» каже так само: «Є такі люди, тіла яких при¬крашені глиною ґопі-чандана і мають знаки тілаки, що сим¬волізують мушлю, колесо, булаву й лотос, і що на голову собі приймають листочки туласі. Якщо комусь пощастить хоча б раз побачити їх, це допоможе йому відмовитися від гріховної діяльности».
Таке саме твердження містить і Перша пісня «Шрімад- Бгаґаватам» (19.33): «Той, хто прийшов побачити відданого, торкнувся його лотосових стіп або запропонував йому сидіння, безсумнівно буде звільнений від наслідків гріховної діяльности. Навіть сама згадка про дії такого вайьинави очищує і цю люди¬ну, і усю її сім’ю. Що вже тоді казати за безпосереднє служіння вайшнаві!»
В «Аді Пурані» є вірш, в якому Сам Господь Крішна, звер-таючись до Арджуни, каже: «Любий Партго! Той, хто проголо-шує себе Моїм відданим, насправді таким не є. Моїм відданим є лише той, хто вважає себе відданим Мого відданого». Немож¬ливо наблизитися до Верховного Бога Особи безпосередньо. Наближатися до Нього слід через Його чистих відданих. Тому з-поміж усіх вайшнавських заповідей найпершою є обрати від¬повідного відданого своїм духовним вчителем і служити йому.
Шріла Рупа Ґосвамі запевняє нас, що великі ачар'ї та віддані Господа схвалюють й визнають слушність усіх свідчень з різних священних писань, що їх він навів у «Бгакті-расамріта-сіндгу».
Служити Господу відповідно до свого становища
У «Падма Пурані» сказано, що людина має виконувати всі призначені на вдоволення Господа обряди відповідно до свого фінансового становища. Кожний повинен виконувати різнома-нітні обряди, а також святкувати свята Господа настільки пиш-но, наскільки це можливо.
Виконувати віддане служіння у місяць карттіка
Одною з таких важливих обрядових чинностей є урджа- врата; її виконують на місяць карттіка (жовтень-листопад), і особливо у Вріндавані, де в цей час у храмах влаштовують відправи за особливим ритуалом, поклоняючи

Сторінки