]]>]]>

Україна у 2028 році. Зазирнемо у можливе майбутнє?

Україна 2028 року місто-сад

Фізик-ядерник Олександр Харченко стверджує, що йому вдалося побувати в майбутньому. Журналісти записали розповідь вченого, використовуючи поліграф - детектор брехні. А після цього довго сперечалися - чи потрібно ділитися почутим...

Передісторія

З цією людиною ми познайомилися ще в 2007 році в аеропорту Шарль-де-Голль у Франції. З товаришем з «5 каналу», через помилку «Air France», ми були змушені «вбивати» 23 години в транзитному аеропорту Парижа. Почасти від нудьги, почасти - від революційного настрою вирішили влаштувати французам акцію протесту. Позичили у темношкірого прибиральника картон. Мила дівчина біля стійки реєстрації поділилася скотчем і маркерами. Через годину у нас був довжелезний транспарант-інфографіка, причому французькою мовою. Він ставив під сумнів легендарне «Свобода. Рівність. Братство», ілюструючи страждання транзитних пасажирів без «шенгену». Закінчився протест у підвалі аеропорту. Туди нас обманом заманила місцева поліція. Добре, що ми встигли скинути смс колегам у Києві. Через пару годин з «полону» нас визволив тодішній радник українського посла у Франції Дмитро Свистков. Ми провели затишну ніч з вином і видом на Ейфелеву вежу у посольстві. А наступного дня гордо реєструвалися на виліт в тому ж аеропорту.

Несподівано до нас підійшов один з пасажирів - худющий, з розпатланим волоссям і палаючими, як у Ейнштейна, очима. Він сказав, що ми молодці. Про наші пригоди йому повідала дружина, яка побачила сюжет у Києві, в теленовинах. За її розповіддю він нас і ідентифікував. З новим знайомим ми спілкувалися всю дорогу - до самого центру Києва, куди він нас підкинув з Борисполя.

Виявилося, Олександр Харченко - фізик-ядерник. Наскільки ми змогли зрозуміти своїми мізками не фізиків, все життя він присвятив розгадування таємниці самоорганізації атомів на поверхні молекули. За контрактом вчений постійно виїжджав до Франції - в один зі світових ядерних центрів. Потім повертався до Києва, на зароблені в Парижі гроші займався в Україні наукою в своє задоволення.

Так багато про цю людину ми розповідаємо тому, що він втягнув наше бюро журналістських розслідувань в найбільш захоплюючу історію з усіх, що коли-небудь з нами відбувалися. Десять днів тому Олександр подзвонив і запропонував зустрітися. Після цієї розмови в кафе на Ярославовому Валу ми зустрічалися ще двічі. Причому провели разом не одну годину. Спочатку в редакції, потім - в компанії, що надає послуги поліграфа (детектора брехні). Фізик-ядерник стверджує (і детектор вважає, що він говорить правду), що на Різдво йому вдалося потрапити в майбутнє.

Він намалював нам формулу, що дозволила порушити закон збереження імпульсу. Чесно кажучи, ми так і не зрозуміли його суть, а формулу в 13 рядках зрозуміти навіть не намагалися. Але розповіддю вченого (після довгих дебатів у київській редакції та за рішенням головреда газети) ми вирішили поділитися. Далі уривки записаної нами зустрічі.

... - У якому ви, кажете, були році?

- У 2028-му. Вночі, 7 січня.

- А де?

- Я опинився на Проспекті науки, де моя лабораторія. Правда, вже ні лабораторії, ні проспекту там не було. Наскільки я зрозумів, все місто перебудовують. Точніше, міста. Якщо вірити повідомленням медіа того часу, вся країна - велике будівництво.

- Чому? Була війна?

- Ні, це державна програма. Вона називається «Садок вишневий». (Журналіст по темі правосуддя гмикає). Всю країну перебудовують у міста-сади. Наскільки я зрозумів, за основу взято проект англійської утопіста XIX століття Ебенезера Говарда.

- А правлять нами інопланетяни (знову не витримує журналіст з правосуддя)?

- Главу уряду звуть Кареш Пумане Арайян, якщо не помиляюся. Він австралієць. Все дуже змінилося. Уряд України підбирається по всьому світу - через рекрутингові агентства. Укладається контракт з чіткими зобов'язаннями. В уряді лише один українець - міністр оборони. Він, до речі, займається і наукою. Наша країна стає світовим лідером в освоєнні космосу. Власне, міністр - колишній керівник космічного спецназу. (Вся редакція перезирається)

- Еее... А країна - Україна? Або нас окупували австралійці? (Іронічно запитує розслідувач за освітою).

- Русь (з абсолютно серйозним виглядом відповідає фізик). Мова - українська, столиця - Київ, герб - тризуб. Але все інше... Ми дійсно рвемося в світові лідери. Перш за все, через науковий прорив. У країну переїжджають тисячі вчених з усього світу. Ерік Корнелл, Вольфганг Кеттерле, Джордж Смут, Андрій Гейм живуть в Городку геніїв. Це в районі нинішньої Татарки. А якби ви бачили їх Інститут фізики!

- Почекайте (твердо зупиняє вченого журналіст-розслідувач з охорони здоров'я). Давайте по порядку. Опишіть, як там люди живуть. Як одягаються, які у них будинки, чим займаються?

 - Головна відмінність - якраз ці міста-сади. Я про них цілу годину читав. Насправді, людей майже не бачив, бо була різдвяна ніч. Я дійшов до центру містечка, побачив інформаційний стенд - на зразок сучасного лайт-боксу. Але це великий інтерактивний екран. Торкаєшся - і можна про все дізнатися, як вулична електронна бібліотека. Я читав цей лайт-бокс три години! Приїхав міліціонер на велосипеді, запитав, як мої справи, і побажав щасливого Різдва.

Ось що я вичитав про міста-сади. Суспільство прийшло до висновку, що наш нинішній спосіб проживання у великих містах підриває здоров'я, це економічно невигідно і руйнує нормальні зв'язки між людьми. Тому всі населені пункти вирішено перебудувати в міста-сади. Головний їхній принцип - розмір. Не більше тридцяти тисяч осіб, переважно знайомих між собою, які самі керують і доглядають за своїм містом. Туди навіть державна поліція не має права зайти без офіційного виклику місцевим дільничним. Його, до речі, обирають.

- А як виглядають ці міста-сади?

- Як кільця. У середині - центральна площа, за принципом давньогрецької агори. Там городяни збираються на дебати перед місцевими референдумами, виборами (а вони там постійно). Навколо площі - школи, включаючи «школи здоров'я». Це у них так поліклініки називаються. Арт-центр. Офіс дільничного, до речі. Басейн, який одночасно є зимовим садом і музеєм науки. Там заняття для дітей проходять - з метою виявлення майбутніх вчених.

- А навколо центру?

- Кільце лісу або парку. Через нього йдуть доріжки, скоріше стежки. На машині на центральну площу проїхати не можна. Тільки на велосипеді. У цьому основна ідея міста-саду - не користуватися машинами. На них їздять тільки між містами. І то все менше. В основному, наземним метро.

- Добре. Центральна площа зі школами, лікарнями і басейном, потім - кільце лісу, а далі?

- Далі, теж кільцем, йдуть житлові будинки. В один, два, рідко - в три поверхи. Від багатоповерхівок вирішили відмовитися. Точніше, введений великий податок на будівництво та проживання в будинках більше двох поверхів. З кожним поверхом податок збільшується, тому у високих будинках ніхто не хоче жити. Двоповерховий будинок стає найпоширенішим варіантом. Цікаво, що готові місця продаються так, щоб поряд жили люди з різним доходом. Щоб не утворювалися «бідні» і «багаті» райони.

Що відбувається з економікою - це окрема історія! Заборонені відсотки в банках, гроші - більше не засіб збагачення. У заможних людей тепер картини, скульптури.

- І живуть поруч з бідняками (саркастично перепитує наш фінансовий директор)?

- А їх там, начебто, не залишилося. Але люди з різним доходом дійсно живуть поруч. І змагаються тільки в огірках.

- Що ?!

- Дуже популярним стало самостійне вирощування фруктів або овочів. Є національний шоу-конкурс, змагання між будинками. Переможців нагороджують і дають знижки. Вважається, що процес вирощування чого-небудь є незамінним таїнством для людини.

- А кращого «капустовода» країни не Азаров звати? (інтерв’ю бралось в 2013 році)

- Про долю нинішнього уряду я вам не хочу розповідати.

- Добре. А що навколо кільця житлових будинків?

- Ще одне кільце лісу, потім - кільце офісів. Воно останнє в такому місті. До нього теж добираються пішки або на велосипедах. Виходить, що в центр йдуть по суспільним, культурним та освітнім справам, а на околиці - в офіси. Ось офіси бувають хмарочосами.

- А далі?

- А далі - метро і траси в інші міста-сади. Фактично всі люди живуть в таких містечках по 30 тисяч.

- А з нинішніми містами що?

- Історичні центри віддали під музеї, університети, театри, галереї. Все інше руйнують, щоб побудувати міста-сади або відтворити поля і ліси. У Києві Либідь, Почайну та інші річки відновлюють!

Далі Олександр Харченко  розповів про те, як українці навчилися обирати собі хорошу владу:

 - Наскільки я зрозумів, головна ідея не в тому, як обирати, а як ... виганяти. Кожного чиновника можна вигнати в будь-який момент.

- Як саме?

- Кожен громадянин через домашній комп'ютер підключений до системи «Вибори». Вона діє так само, як нинішні «клієнт-банк». Відкриваєш сайт, вводиш пароль - і в будь-який момент можеш проголосувати за відставку будь-якого чиновника: Президента (він у них Гетьман називається), парламентарія, мера, депутата міськради, навіть судді або дільничного. Так-так, у них суддів, прокурорів та дільничних обирають. Але кандидатом може стати не кожен - тільки випускник відповідної академії. Дільничний, як я зрозумів, взагалі найкрутіший хлопець «на районі» - у тих самих містах-садах, про які я минулого разу розповідав. У нього висока зарплата, форма, як у пілота, ще й телефон золотого кольору з гербом міста. Цей телефон і є символом влади.

- Почекайте. Я можу з домашнього комп'ютера проголосувати за відставку Президента. Тобто Гетьмана. І що?

 - Для кожного чиновника є критичний рівень недовіри. Президенту «кінець», коли він досягає 75%, а дільничний іде, якщо ним незадоволені 25% виборців. Дільничний - людина, яку всі знають. Вважається, що працювати він повинен так, щоб його відставку підтримували не більше п'яти тисяч чоловік в стандартному містечку на 30 тисяч жителів.

Історії про дільничних мене найбільше вразили. У нього, наприклад, немає зброї. А в кожній родині - є. Тому, щоб працювати, він повинен завоювати авторитет.

- Там дозволили вільно носити зброю?

- Не всім, і не носити. Просто всі чоловіки від 21 до 50 років вважаються захисниками країни. Це дуже почесний статус. Щороку вони проходять тритижневі збори, більшість чоловіків чекають їх. Це як зараз екстремальний туризм. Живуть у наметах, вчаться методам партизанської війни. І кожен має іменний карабін, який зберігає вдома в сейфі. Це, до речі, один з бар'єрів для узурпації влади урядом. Уявіть собі: все чоловіче населення - з рушницями, ще й об'єднане в загони по типу УПА! НіякийГетьман не наважиться стати тираном. У Межигір'ї, до речі, з цього приводу встановлено пам'ятний знак. З цитатою Влодзімежа Счісловского: «Кожен тиран має знати розмір власної шиї».

- Серйозно? А чому в Межигір'ї?

- Я не буду про це розповідати.

- Добре. Як ще в майбутньому українці тримають владу за горло?

- Насправді, більшість повноважень влади і гроші платників податків передані вниз - в ці самі міста-сади. Люди обирають там мера, п'ять депутатів, суддю, прокурора і дільничного. Усі витрати містечка можна побачити на будь-якому вуличному лайт-боксі. Якщо посадову особу ловлять на корупції, покарання - громадські роботи і довічна заборона займатися державною діяльністю. А ще, починаючи від керівника державного агентства або міністерства, чиновник і вся його родина позбавлені права займатися бізнесом. Ні дружині, ні дітям не можна мати ніяких фірм або акцій. Тільки майно і гроші. Все це повинно бути вказано у відкритому реєстрі в інтернеті. Заходиш на сайт і дивишся, скільки грошей на рахунку сім'ї Гетьмана або міністра фінансів. Які машини чи будинки у нього з'явилися і які були продані. Кому, за які гроші. Вищі посадові особи - як під мікроскопом. Плюс - за ними стежить спеціальна служба при Центральній виборчій комісії. Якщо бізнесмен вирішив балотуватися, він повинен продати бізнес. Служба перевіряє, чи дійсно він це зробив, щоб не як зараз - все переписано на помічників. Свої гроші чиновник повинен покласти на депозит в державний «Банк розвитку». На весь час, поки займає посаду. У гривнях. Тому чиновники зацікавлені в тому, щоб гривня була твердою і ціни не росли. Ще для чиновників існує презумпція винності. Вони зобов'язані доводити легальність придбання майна або отримання грошей. Хорошим тоном вважається, коли людина йде з посади з тим же рахунком у банку і з тією ж нерухомістю, з якими прийшов на посаду.

- А в цій країні взагалі є бажаючі бути міністрами? Або на вулицях ловлять і силою змушують йти в уряд?

- У гетьманат величезний конкурс на кожне місце. Відкритий. Як я вже говорив, рекрутингові агентства мають право підбирати посадових осіб по всьому світу. Громадянами України обов'язково повинні бути Гетьман, парламентарії, міністр оборони і члени Центрвиборчкому. А так в уряді є і американці, і британці, фін, китаєць, латиш і росіянин. Робота дуже почесна, з високою зарплатою. При цьому державних службовців мало. І Конституція забороняє витрачати на владу більше 3% бюджету. Немає ніяких пільг, автопарків або дач. Міністру платять зарплату, він сам купує собі машину. Або користується метро. Гетьман і міністри відповідають за геополітику, оборону та дотримання законів. За Центральною Радою - затвердження законів. Все інше вирішується в містах-садах. Локальні питання вирішуються голосуванням - на міському референдумі. Через ту ж встановлену будинку систему «Вибори».

Наступна частина розповіді гостя з майбутнього - про те, як українці створили справжню міліцію, прокуратуру і суди.

- По-перше, у в'язницях досі перебувають генерали, яких посадили під час «Великої прибирання» 2017 року. Тоді звільнили всіх керівників міліції та СБУ, починаючи від глави районного управління. Усім їм довічно заборонили займатися державною діяльністю, служити в держорганах. Люди в погонах, які були причетні до вбивств, тортур і фабрикацій справ, були засуджені. Вищі посадові особи, які віддавали накази стріляти в людей - засуджені довічно.

- Що значить «стріляти в людей»? Була революція з вуличними боями?

- Я не буду про це розповідати. Скажу лише, що міліція не виконала злочинні накази. А «Велике прибирання» було проведене, швидше, як спосіб змінити менталітет правоохоронців. Поставити керівників, які не просто непричетні, не пов'язані, а взагалі не мають відношення до темного минулого української міліції. Які хочуть служити людям. Багато правозахисників, наприклад, стали прокурорами. Стару прокуратуру, до речі, звільнили повністю - до останнього помічника прокурора. Також вигнали всіх суддів - із забороною претендувати на посаду судді протягом 15 років. Багато хто з них подалися в адвокати.

- А де взяли нових?

- У 2017 році був великий заклик по всій Україні - з проханням йти в державну владу. У тому числі і в правоохоронні органи. Як я вже сказав, багато нових прокурорів і суддів прийшли з правозахисної діяльності. Нинішній глава Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко в 2028 році - голова Верховного суду. А ще там, в Україні 2028року, суддів, прокурорів та дільничних обирають. У кожному містечку-саду вони обираються і, як я вже розповідав, йдуть з посади, якщо жителі містечка їм перестають довіряти. Кар'єра дільничного завершується, як тільки рівень недовіри досягає 25%. Прокурор і суддя складають повноваження, коли їм не довіряє 50% сусідів - жителів містечка.

- А хто може балотуватися в дільничні, прокурори, судді?

- Випускники відповідних академій: Національної академії суддів, Національної академії прокурорів та Національної академії дільничних. Туди величезний конкурс. І дуже незвичне для нас навчання. Наприклад, всіх студентів на місяць відправляють у в'язницю. У камери. Щоб знали, куди вони садять людей. А відправляють туди, в тюрми, до речі, тільки вбивць, гвалтівників і грабіжників. Як правило, на великий термін. А ось за корупцію, шахрайство, крадіжки, вирішено у в'язницю взагалі не відправляти. Логіка така: ізолювати треба тих, хто становить небезпеку для життя чи здоров'я інших людей. А злодіїв і хабарників краще карати гривнею. Суди призначають їм величезні штрафи, які вони виплачують роками. Дуже серйозні конфіскації майна. Наприклад, в 2027 році міністр енергетики був спійманий на корупції. Його негайно зняли, довічно заборонили займатися держслужбою, конфіскували все майно і оштрафували на 100 мільйонів гривень. Він працює садівником, знімає кімнату - так як 90% його доходів держава забирає в рахунок штрафу. Всіх засуджених на все життя позбавляють права претендувати на державну службу. Взагалі на будь-які посади. І статус захисника Вітчизни - народного ополченця, про які я розповідав раніше - теж у них забирають. База злочинців з іменами там відкрита так само, як і база чиновників. Ще існує державна служба, яка спеціально роздає хабарі. Її завдання - провокувати чиновників. Пропонувати їм гроші від імені бізнесу. Візьмеш - відразу відставка і «вовчий квиток» до органів влади. Взагалі, хабарництво стало рідкістю. Всі рішення, довідки та дозволи відкриті. На кожному чиновник ставить підпис і несе особисту відповідальність за наслідки. Все можна проконтролювати через інтернет. Наприклад, хто і за скільки зробив дорогу перед вашим будинком. А всі дороги там - на гарантії. Якщо покриття псується, дорожня компанія, яка його укладала, робить ремонт за свій рахунок.

- А як забезпечують вуличну безпеку?

- Як я вже казав, там все переселяються в міста-сади. Розмір такого містечка - близько 30 тисяч. Тому всі один одного знають, і злочинцеві важко залишитися непоміченим. Плюс в містечку активно працює дільничний. Той, який постійно повинен мати мінімум 75% довіри сусідів. До речі, у нього немає зброї.

-?!

- Так-так. У нього зарплата - десь три тисячі доларів за нинішніми цінами. Дуже красива форма - як у космічного пілота. Але ніякої зброї. Тільки золотий телефон, номер якого відомий кожному жителю. Завдання дільничного - НЕ ловити злочинців, а запобігати злочинам, щоб їх не було. Займатися профілактикою. Це додатковий стимул його мати хороші відносини з місцевим населенням. Спілкуватися, допомагати, вирішувати побутові конфлікти, позбавлятися від ситуацій, які провокують злочин. Якщо він стикається зі злочинцями, тоді він викликає силовий підрозділ державної поліції. Це люди типу Рембо - на вертольоті, з автоматами, всіх «мордою в асфальт». Але, що цікаво, без виклику дільничного силовий підрозділ не може потрапити на територію містечка. Щоб не провокувати гоп-стоп. Плюс, згадайте: майже кожен чоловік - захисник Вітчизни. Це означає карабін в домашньому сейфі. І кожен злочинець про це теж пам'ятає.

- Цікава модель. Міліція - без зброї, населення - з карабінами.

- Не вся міліція, а дільничні. І це прекрасно працює. Ще ж є державні слідчі, які займаються розкриттям вбивств і згвалтувань. Окремо - Бюро протидії корупції, яке полює виключно на чиновників. Воно й провокує хабарами. До речі, громадян, які намагаються дати хабар, теж по-драконівськи штрафують і забороняють бути у Національній гвардії (в тій армії народних ополченців, про яку я вже розповідав). І, звичайно, на все життя забирають право претендувати на будь-які посади.

Розповідь про економіку, бізнес, науку:

- Перше - Підприємців там носять на руках, - говорить Олександр Харченко.

- Я вже розповідав, як важко там бути хабарником, особливо на високій посаді. Якщо ти міністр, все майно і рахунки твоєї родини - у відкритому доступі в інтернеті. З іншими чиновниками - та ж технологія. Але увага вже не стільки до їх сімей, скільки до того, як вони обслуговують людей. Все діловодство - електронне, є в інтернеті. І кожен може подивитися, які заяви зараз розглядає який чиновник. Самі заяви теж електронні, зрозуміло. І довідок ніяких ніхто не отримує. Це не справа людини, а тим більше підприємця - отримувати довідку. Кожен чиновник сам дивиться всі необхідні документи, які теж існують виключно в електронному вигляді (здається, за одним винятком - дипломи продовжують видавати, як красиві грамоти). У цій системі електронного діловодства кожне рішення кожного чиновника можна простежити від початку і до кінця. Ключовий принцип - на всіх етапах видно, який чиновник схвалив або заблокував рішення. І яким пунктом закону він керувався. Відомо, куди йдуть всі гроші платників податків. Кожен платіж кожного органу влади, державної установи або комунального підприємства - в інтернеті. Можна подивитися, наприклад, скільки і кому платять за обслуговування ліхтарів перед його будинком, які ще компанії брали участь у тендері, коли буде наступний і на яких умовах. Відкриті реєстри власності, в тому числі землі. Хто і яким ділянкою володіє, за якою ціною купив, у кого які є обмеження на використання - будь ласка, дивіться в інтернеті. При цьому перевести землю, яка, наприклад, оголошена лісом, під забудову неможливо - комп'ютерна програма не дозволяє. Ще держава гарантує всі угоди, які реєструє. Право власності захищає громадський страховий фонд. Якщо ви купили землю у людини, яка заволоділа нею незаконно - держава виплатить вам компенсацію. Вона завірила угоду - значить, має нести відповідальність. Така логіка.

Підприємців це стосується найбільше. «Підприємець - курка, яка несе золоті яйця», - говорить міністр економіки. «Санепідстанція», «пожежна інспекція», «Держспоживстандарт» - там забули такі слова! Все регулює ринок. Книга скарг в кожному кафе - теж в електронному вигляді. Кожен інцидент фіксується. Дорожні компанії роблять дороги виключно на гарантії. Утворилася яма - ремонт за рахунок компанії. Платники податків не платять двічі. І вся інформація зберігається в інтернеті. По суті, він на службі у споживачів. По кожному підприємству можна подивитися те, що зараз банки називають «кредитною історією». Створено громадський центр «Тестування», який за власні гроші перевіряє більшість товарів і послуг, а потім публікує результати. Бізнес дуже боїться негативних оцінок «Тестування», тому що до експертів центру прислухаються споживачі, які далі голосують своїми гривнями.

Єдиний виняток - шкода, нанесену довкіллю та історичним цінностям. За останнє - драконівські штрафи. А квоти на викиди шкідливих речовин продаються - і дуже дорого.

- А податківці там є?

- Є. Але їх податківці - це фінансові аналітики. Їх мало. Основне завдання - стежити, щоб великі компанії не ухилялися від податків. А те, як платять податки звичайні люди, малий і середній бізнес, контролюють комп'ютерні програми. Та й податків залишилось лише три види.

- Три ?!

- Так. З продажу кінцевого продукту - 5%. Ще є акцизи на алкоголь і тютюн. Теж драконівські, до речі. І великий податок на розкіш: особняки, дорогі машини, яхти, літаки тощо. Навіть на годинник вартістю від тисячі євро податок 25%, від 10 000 євро - 50%. Принцип: хочеш багато витрачати на себе - плати більше податків.

- А прибутковий податок з громадян?

- Його скасували.

- Соціальний внесок?

- Теж.

 - А як виплачують пенсії?

- Люди перейшли на самостійне накопичення пенсії. Держава лише підтримує стабільність цін - щоб ці заощадження не знецінювалися. А так, людина сама відкладає гроші собі на старість. Ще треба купувати медичний поліс. Його вартість встановлює Міністерство охорони здоров'я. Але лікуватися можна в будь-якій клініці - як у державній, так і в приватній. Лікарі громадської страхової компанії контролюють, що лікування було адекватним. Якщо ви, не дай Бог, стаєте або народжуєтеся інвалідом - ця сама компанія оплачує вам догляд до кінця життя. Але якщо ви, наприклад, курите, лікування раку легенів - за ваш рахунок. Це прописано в умовах обов'язкового медичного страхування. І навпаки, якщо ви відвідуєте спортзал - медичний поліс вам продадуть зі знижкою. Бути здоровим там вигідно.

- І всі багаті?

- Ні. Скоріше, середній клас. Власний будинок є майже в кожного. Газон з садом... А ось машин мало. У містах-садах зазвичай ходять пішки або їздять на велосипедах. А між містами - наземне метро або супершвидкісні поїзди. Великі дорогі машини - взагалі раритети. Наскільки я зрозумів, багатство в тій Україні перестало бути мірилом успіху. Принаймні, головним. На багатство дивляться так, як зараз ... на зайву вагу! Точно, на зайву вагу. Ти можеш бути товстим, але податкова система, соціальна реклама і суспільство в цілому тебе не підтримують.

- А ким престижно бути?

- Військовим. Наприклад, воїном Сил спеціальних операцій. Там супербійці, як правило, беруть участь весь час у миротворчих операціях за кордоном. Здоровенні хлопці з діамантовим кільцем на лівій руці. На кільці викарбувано напис: «Воля або смерть». Пілотом Космічних військ теж бути дуже престижно. Мабуть, про це найчастіше мріють хлопчики. Срібляста форма - знак приналежності до еліти. Про пілотів знімають кіно, пишуть романи. Дівчата мріють про них.

Взагалі, космічні технології разом з тим, що зараз називають альтернативними джерелами енергії - пріоритет України в 2028році. При університетах створені потужні наукові центри. Держава фінансує науку через систему грантів. Так що вчений - також дуже престижна і високооплачувана робота.

Так, багато професій, які зараз в занепаді, там розцвіли! Наприклад, аграрії. Третій пріоритет державної політики - органічне сільське господарство. «Зроблено в Україні» - найкращий у світі бренд на будь-якому продукті харчування.

- Вас хочеться слухати і слухати. А сало там хоч збереглося?

- А то! Теж світовий бренд. На дипломатичних прийомах, до речі.

Єгор Соболєв, бюро журналістських розслідувань «Свідомо»

]]>Джерело]]>

P.S. Від редакції сайту:

Ми теж сумнівались, перш ніж передруковувати це інтерв’ю, але все таки вирішили це зробити.

Це Ваша справа, шановні читачі, як Ви будете оцінювати слова Олександра Харченка: як правдиву інформацію про наше ймовірне майбутнє чи як плід хворої уяви.

На той час, коли було зроблено це інтерв’ю (2013 рік), воно виглядало справді дуже фантастичним. Але зараз, у 2015-му, після подій Майдану, воно вже не здається таким фантастичним.

Принаймні деякі речі, про які йшлося в інтерв’ю, вже реалізовуються або будуть реалізовані найближчим часом. Зокрема, мова йде про залучення іноземців для роботи в українському уряді, яке ми зараз спостерігаємо, крім того чинний уряд та парламент планують вводити електронний документообіг та відкривати державні реєстри власності, зокрема й земельні, про що також йшлося в інтерв’ю.

Ми хочемо тільки зазначити, що наше майбутнє не є статичне, воно поліваріантне, і постійно видозмінюється залежно від наших щоденних думок, дій та вчинків, від нашого вибору. Ми творимо це майбутнє щодня. Сценаріїв розвитку є багато і можливо Олександр Харченко якимось чином зміг побачити один із цих найбільш ймовірних сценаріїв розвитку нашої країни. Принаймні нам таке майбутнє подобається, сподіваємось і Вам!

ДолученняРозмір
Іконка зображення ukrayina_2028_roku.jpg306.97 КБ