Я приймаю тебе таким, який ти є

Я приймаю тебе таким, який ти є. Ти просто мій друг. Я прийму тебе просто з любові до тебе. Якщо ти кульгавий, я не попрошу станцювати. Якщо не любиш того чи іншого, не покличу їх разом з тобою в гості. Якщо голодний, нагодую.

Я не стану ділити тебе на частини, щоб краще дізнатися. Ти не цей вчинок, і не інший, і не сума цих вчинків. Я не стану судити про тебе ні за цими словами, ні за цими вчинками. Про слова і вчинки я буду судити по тобі.

Але і ти повинен так само прийняти мене. Мені нема чого робити з другом, який не знає мене і вимагає пояснень. Не в моїй владі передати тобі себе за допомогою кволого вітру слів. Я - гора. Гору можна споглядати, вдивляючись...

Як же я поясню тобі те, що не було почуте твоєю любов'ю?

© Антуан де Сент-Екзюпері – Цитадель