]]>]]>

Залишся назавжди собою...

Чому ми повинні жити згідно із загальними правилами? Ми — це ми” (Ернест Хемінгуей).

Пам'ятаєте, як у дитинстві кожен мріяв про те, що виросте і стане ветеринаром, космонавтом, археологом, вчителем чи стюардессою? Усі ми гадали, що світ довкола прекрасний, а люди привітні та ласкаві, мрії завжди здійснюються, домашні улюбленці завжди будуть з нами, а друзі у дворі залишаться найкращими товаришами на все життя... Як же ми помилялись... Зараз, ставши майже дорослими, ми знаємо, що у космос відправляють вже не людей, а машин; що не всіх братів наших менших можна врятувати; що літати у небі ох як небезпечно, бо завжди знайдуться психи, що усіх перестріляють чи підірвуть; що світ частіше буває жорстоким, аніж доброзичливим; що друзі дитинства не обов'зково крокуватимуть поруч з тобою усе життя... Тепер ми знаємо, що тих, кого найдужче любиш, втрачати найважче... Ні, усе зовсім — зовсім! - не так, як ми собі уявляли.

В дитинстві ми хотіли змінити світ. Зараз же деякі із нас щосили намагаються не дозволити світу змінити себе.

Ще залишились ті сміливці, що живуть за власними правилами, не переймаючись думкою оточуючих. Вони слухають музику, яку інші називають “сатанистською”, вони не мають десятків приятелів — і за це світ вважає їх відлюдкуватими та дивними, вони не бояться без прикрас говорити уголос про те, що на думці... Такі люди будують своє життя за власними схемами і планами. Ну то й що, якщо іншим це не до вподоби? Мені здається, це прекрасно — залишатись такими, як подобаємось собі самі: щирими, неповторними особистостями з усіма тими заморочками і “тарганами” у голові, подекуди дивними захопленнями та неординарними поглядами на усе. Так, не таким ми колись уявляли собі дорослий світ. Якось кардинально змінити його ми, на жаль, не зможемо... Але хоча б власний створити — і зберегти! - повинні. Сьогодні ми молоді люди, не заплямовані ( я сподіваюсь!) думками про гроші, особисту наживу і владу. Мені б так хотілося, аби ми такими й залишилися. Й далі жили так, як хочеться нам, займались тим, що подобається, товаришували й любили тих, кого обрало серце, а не розум.

 

P.S. Ти народився оригіналом. Не помри копією...

 

Софія Пилипчук