]]>Діагностика життєвого призначення]]>
]]>Діагностика життєвого призначення]]>

365 притч на щодень - Page 12

-      Добре, - відповів чоловік, - я прожив з жінкою п’ят­десят літ і жодного разу не зрадив їй, навіть у своєму серці.

-     О, це чудово! - сказав ангел. - За це ти отримуєш аж три бали!

-     Три!? - здивувався чоловік. - Ну, гаразд, я ходив до церкви все життя і регулярно давав пожертви.

-     Прегарно! - гукнув ангел. - За це ти заслужив два бали.

-     Тільки два?!! - гукнув чоловік. - А що скажеш на це: я організував безкоштовну їдальню і працював у шпиталі.

-        Неймовірно! Це варте чотирьох балів! - сказав ангел.

-     Чотирьох?!! - закричав чоловік з відчаю. - У такому разі на небо можна потрапити тільки Божою благодаттю!!!

-    Заходь!

3 ЛЮТОГО:

КОШТОВНИЙ АЛМАЗ

На палубі великого пароплава стояв чоловік і бавився, підкидаючи і ловлячи блискучу річ. Пасажири, дивлячись на нього, запитали:

-        Що це у вас?

-     Це - коштовний алмаз, - відповів чоловік. - Я продав усе своє майно, яке заробляв протягом життя, аби прид­бати його.

-     Якщо це так, то на вашому місці я не поводився би з ним так легковажно, - зауважив один пасажир.

-     О, підкидати його для мене велика втіха, - відповів чоловік і знов підкинув камінь у повітря.

Зрозуміло, що таке поводження з дорогоцінним ал­мазом недоречне, та, однак, бувають такі люди. Цей ал­маз - це наша душа, з якою ми дуже часто легковажно поводимося. Якщо ми загубимо якусь річ - біда невелика. Але якщо загубимо душу - загубимо все.

4 ЛЮТОГО:

ВІДРЕЧЕННЯ ВІД СВІТУ

Молодий служитель звернувся до свого наставника з питанням:

-        Чи мушу я цілковито зректися світу?

-       Не хвилюйся, - відповів наставник, - якщо твоє жит­тя буде насправді християнським, то світ сам відречеться від тебе.

5 ЛЮТОГО:

ЯК СТАТИ АНГЕЛОМ

Брат Йоан думав: «Я хочу бути подібним до ангелів. Вони нічого не роблять, а тільки споглядають велич Бога». І тієї ж ночі покинув монастир та вирушив у пустелю.

За тиждень повернувся він до монастиря і постукав у монастирські ворота. Брат на фірті почув його стукіт і спитав:

-         Хто там?

-         Це брат Йоан. Я голодний.

-       Не може такого бути. Брат Йоан у пустелі. Він обер­тає себе в ангела. Голоду він більше не відчуває, і йому не треба працювати, щоб прогодувати себе.

-       Вибач мою гордість, - мовив брат Йоан. - Ангели до­помагають людям. Це їхня робота, і тому вони споглядають велич Бога. Я можу споглядати ту саму велич під час своєї повсякденної праці.

Після цих смиренних слів брат, що служив на фірті, від­чинив ворота.

6 ЛЮТОГО:

ЛЮБОВ БИЛИНКИ ДО СОНЦЯ

Билинка полюбила сонце. Звісно, на взаємність вона не повинна була сподіватися: у Сонця ж стільки всього на землі, що де там йому до маленької непримітної Билинки! Та й що це за пара: Билинка і Сонце!

Але Билинка думала інакше і щомога тяглася до Сонця. Й так уперто, що виросла у велику, струнку Тополю. І хто впізнав би в ній колишню Билинку!

Ось що робить з нами любов, навіть неподілена!

7 ЛЮТОГО:

НЕБАЧЕНИЙ ЗВІР

Учені ентузіясти дуже прагнули знайти якусь нову не­відому тварину. Вони виїжджали в гори, шукали там сліди і збирали різноманітні відомості у місцевого населення.

І від мешканців одного невеликого селища, розташова­ного в далекій глушині, вони почули, що в околиці блукає чудернацька істота. І справді, на стежках почали з’являти­ся дивні сліди, а вночі було чути, як хтось бродить на схи­лах гір. Чутки про ці події дійшли до міста. Безліч цікавих їздили на літо в гори. Відчинилися готелі, до селища про­клали дорогу. У наукових журналах регулярно публікували звіти про пошук невідомої тварини, хоча ніхто так і не зміг знайти її. Поступово невелике гірське селище перетворило­ся на курортне містечко. І тільки старожили посміхалися: «Такої тварини тут немає і ніколи не було. Завдяки тому, що ми вправно підробляли її сліди і поширювали про неї чутки, наше селище стало квітучим курортом».

Так і в житті: те, що вабить нас, часто виявляється пустим.

8 ЛЮТОГО:

ЧЕРВОНЕ МОРЕ

Християнин в електричці читає Біблію. Поряд сидить безвірник. І раптом на обличчі вірного проступає подив.

-         Оце так! Та невже?

-         Що ти там вичитав? - запитує атеїст.

Та тут Господь Червоне море розділив. І євреї перейшли його по морському дні. Це ж чудо!

Безвірник з розумною міною:

-       Дурниці, вчені кажуть, що в тому місці води було по коліна....

Християнин читає далі, аж раптом знов:

-         А це взагалі клас!

-         Що цього разу? - з усмішкою запитує атеїст.

-       Там, де води було по коліна, Бог цілу армію єгиптян утопив!

Неможливе в людей можливе у Бога.

9 ЛЮТОГО:

ЗАПРОШЕННЯ НА ВЕСІЛЛЯ

Один юнак дуже гордився тим, що в нього багато при­ятелів.

Коли він вирішив одружитися, весілля взявся готувати його батько. Опріч іншого, батько також розсилав запро­шення.

Однак у день весілля жоден з приятелів нареченого так і не прийшов. Хлопець розсердився і кинувся до батька з претензіями:

-        Чому ти не запросив моїх приятелів?

Батько відповів:

-      Я запросив. Тільки в листи замість запрошень я по­клав записки з проханням про допомогу...

10 ЛЮТОГО:

ПРИТЧА ПРО ІСНУВАННЯ БОГА

Одного разу професор відомого університету поставив своїм студентам запитання:

-        Чи є Бог сотворителем усього сущого?

Один зі студентів хоробро відповів:

-      Так!

-      Тобто ви вважаєте, що Бог сотворив усе? - запитав професор.

-        Так, - повторив студент.

-      Якщо Бог сотворив все, то Він сотворив і зло. А від­повідно до відомого принципу, який стверджує, що з нашої поведінки і наших справ випливає, хто ми такі, ми доходимо висновку, що Бог є зло, - сказав на це професор.

Сторінки

ДолученняРозмір
Іконка зображення 365_pritch_na_shchoden.jpg37.69 КБ