]]>Діагностика життєвого призначення]]>
]]>Діагностика життєвого призначення]]>

365 притч на щодень - Page 21

Так, мабуть, хапаються за останню надію.

Чоловік і бабуся підійшли до віконечка, бабуся прос­тягнула рецепт, а чоловік звелів:

-      Все за списком, будь ласка.

Коли вони виходили з аптеки, бабуся не вмовкала, по­вторюючи:

-      Бережи тебе, Боже, сину... Бережи тебе, Боже...

Незнайомець вклав у долоню старенької значну купю­ру, і поки жінка оговтувалася, зник. Щире серце і зболіла душа на мить пересіклись у цьому збіднілому житті...

Багато мають засоромитися, що наші старенькі не можуть придбати найдешевших ліків. Багато мають за­соромитися, що наші старенькі не мають гідної ста­рости.

Той чоловік, також засоромлений, наче особисто був винен перед бабусею за її злидні, відтоді з особливим трепетом ставився до старих людей у крамницях, ап­теках і до тих, що просять милостиню...

3 БЕРЕЗНЯ

ІДЕАЛЬНА ЖІНКА

Чоловік сидів у чайній крамничці, коли до нього піді­йшов сусід.

- Я одружуюся, - сказав він другові, - і тому дуже схви­льований. А ти ніколи не думав одружитися?

Чоловік відповів:

-     Авжеж, думав. Коли був молодий, то дуже хотів одру­житися. І я вирушив у подорож, щоб знайти її. В одному місті зустрів вродливу жінку, зграбну, ввічливу і духовну, та вона не знала життя. І тоді я вирушив далі, у інше місто. Там я зустрів жінку, що була і глибоко духовна, і компаній­ська, і прекрасна з усякого погляду, але спілкуватися нам було важко. Врешті-решт пішов я далі, і після довгих поне­вірянь знайшов ту, про яку мріяв. Вона була глибоко духов­на, сповнена грації, прекрасна з будь-якого погляду і про­менилася спокоєм. Я вирішив, що знайшов ідеальну жінку.

Тоді приятель спитав його:

-       То чому ж ти з нею не одружився?

-     Гай-гай, - відказав чоловік, похитуючи головою. - Вона також шукала ідеального чоловіка.

Любити - це значить приймати «іншого» з його спо­собом життя, багатогранністю особистости, негатив­ними рисами, а не шукати втілення нерозумної мрії. До­сконалий чоловік той, що не шукає ідеальної жінки.

4 БЕРЕЗНЯ

МИ ТУТ ПРОЇЗДОМ

Якось чоловік вирушив у місто до великого мудреця. Виявилося, що живе мудрець у старезній халупі на околиці. В оселі не було нічого, крім прогнутого ліжка і завалено­го книгами стола, за яким сидів старий дід, заглибившись у читання. Гість запитав його:

-       Де живе мудрець?

-    Ви мене шукаєте, - пояснив йому старий. - Що вас так здивувало?

-     Не розумію. Ви - великий мудрець, маєте багато учнів. Ваше ім’я відоме всій країні. Ви маєте жити в палаці.

-       А де живете ви? - запитав старий.

-       Я живу в своїй садибі - великому, багатому домі.

-       А як ви заробляєте на життя?

Гість розповів господарю халупи, що він купець і два рази на місяць їде у велике місто за товаром, який потім пе­репродує місцевим крамарям. Старий слухав його уважно, а потім поцікавився, де він зупиняється в чужому місті.

-     У маленькій кімнаті невеличкого готелю, - повідо­мив той.

-     Якщо би хтось відвідав вас у цій маленькій кімнатці, то міг би спитати: «Чому ви, заможна людина, живете в та­кій бідній кімнаті?» А ви могли би відповісти: «Я тут проїз­дом і ненадовго. Тут є все, що мені треба. Приїжджайте у мій справжній дім, і ви побачите, що він зовсім інший». Те саме стосується і мого пристановища. Я тут лише про­їздом. Цей матеріальний світ - тільки дорога. У моєму справжньому домі все виглядає інакше. Приходьте в мою духовну оселю, і ви переконаєтеся, що я живу у палаці.

5 БЕРЕЗНЯ:

ЖІНКА НА МОСТІ

Жінка переходить річку по тоненькому мосту і труситься від страху.

Боже! - думає вона. - Якщо перейду, то віддам тисячу карбованців першому жебракові.

Міст перестав хитатися.

-         Та чи не багато я обіцяю? Червінця, гадаю, вистачить!

-         Міст знову захитався.

-       Боже, хіба ти жартів не розумієш?! - злякано викрик­нула вона.

6 БЕРЕЗНЯ:

СВЯЩЕННА СТРАВА

Чи не нагадує це наші взаємини з Богом?

Якось уранці учитель і його учень ішли полями. Учень запитав, яка їжа наблизить його до Бога. Хоча учитель зав­жди говорив, що всяка страва, благословенна молитвою, корисна для людини, учень йому не вірив.

-     Мусить бути якась особлива їжа, що приведе до Бо­га, - сказав учень.

-     Наприклад, гриби, що ростуть отам, - промовив учи­тель.

Учень захвилювався, вважаючи, що гриби мають спов­нити його особливою благодаттю. Але, нахилившись, щоб зірвати один, він закричав:

-     Вони отруйні! Якщо я з’їм хоча б один, то обов’яз­ково помру!

-     У такому разі я не знаю жодної іншої страви, що при­веде тебе так швидко до Бога, - сказав учитель.

«Страва не зближує нас до Бога: коли не їмо, не втрача­ємо нічого, ані коли їмо, не набуваємо нічого» (1 Кор. 8, 8).

7 БЕРЕЗНЯ:
 
ЧЕТВЕРТИЙ МУДРЕЦЬ

Четвертий мудрець також бачив зорю, що сяяла над Вифлеємом. Але він завжди спізнювався прийти туди, де мав бути Ісус, тому що на дорозі його повсякчас спиняли бідні й убогі, що просили допомоги.

Тридцять років ходячи дорогами Ісуса Христа, мудрець врешті дійшов до Єрусалиму, але знову спізнився. Ісус став уже чоловіком, і мудрець прийшов у місто в день розп’ят­тя. Мудрець ніс перли, щоб подарувати Христові, але вже встиг продати усі, роздаючи милостиню. Залишилася тіль­ки одна перлина, але Спаситель був уже мертвий.

-       Я провалив справу всього життя, - подумав він.

А потім почув голос:

-      Насправді був ти зі мною повсякчас. Я був нагий, а ти мене одягнув. Я був голодний, а ти мене нагодував. Я був у в’язниці, а ти відвідав мене. Я був у кожній убогій душі на твоєму шляху. Дякую тобі за те, що ти так часто виявляв любов.

8 БЕРЕЗНЯ

Сторінки

ДолученняРозмір
Іконка зображення 365_pritch_na_shchoden.jpg37.69 КБ