]]>Діагностика життєвого призначення]]>
]]>Діагностика життєвого призначення]]>

365 притч на щодень - Page 10

26 СІЧНА

ПРИТЧА ПРО ДВІ СТРІЛИ

Якось одного разу прийшов новачок учитися стрільби з лука. Вчитель вирішив подивитися, на що він здатен. Но­вачок узяв дві стріли і пішов на стрільбище до мішеней. Учитель похитав головою і сказав:

- Ніколи не бери двох стріл. Поклавши надію на фу­гу стрілу, ти недбайливо поставишся до першої. Завжди вважай, що маєш тільки одну спробу, і намагайся влучити в ціль однією стрілою!

Є речі, які у житті слід робити тільки раз. Є речі, в яких помилятися не можна. Реалізовуючи їх, не слід упо­вати на запасний варіант чи інший шанс. Слід усвідом­лювати, що двічі в одні двері не ввійдеш. І саме це усві­домлення допомагає єдиній стрілі влучити чітко в ціль.

Наприклад, супутницю життя треба вибирати раз і назавжди.

27 СІЧНЯ

ПОЖЕРТВА

У церкві збирають пожертви. І один чоловік помилково поклав замість десяти карбованців тисячу. Зрозумівши це, він наприкінці служби поспішив до священика і розповів йому про свою помилку.

Священик відповів так:

- Хоча ти й пожертвував тисячу, але зарахується тобі лише десять.

28 СІЧНЯ

ЧУДОДІЙНА ВОДИЦЯ

Приходить жінка до старця і каже:

-       Ми з чоловіком сваримося без упину і хочемо розлу­читися.

Та на це відповів їй старець:

-         Ось тобі чудодійна водиця.

-         А що з нею робити? - питає жінка.

-       Коли закортить тобі посваритися, набери повен рот цієї води. А як бажання сваритися зникне, воду виплюнь.

За місяць жінка знову приходить до нього і каже:

-       Ой, батечку, справді чудодійна та водиця! Як допома­гає! Дайте мені ще!

29 СІЧНЯ

СВІЙ РОЗУМ

На одній із лекцій поважаний професор спитав:

-        Чи є серед вас віруючі люди?

Кілька людей піднялися.

-       На занятті з хімії ми вивчатимемо речовини, які мож­на побачити, спробувати і до яких можна доторкнутися. А оскільки з Богом такого не зробиш, то Його немає. Тепер можете сідати.

Студенти сіли, але один зостався стояти.

-         Ви чогось хочете? - запитав лектор.

-         Скажіть професоре, а ви бачили свій мозок?

-         Ні.

-         А торкалися його?

-        Ні, - спантеличено відповів професор.

-         А пробували його?

-         Ні.

-         То, може, у вас його немає?

ЗО СІЧНЯ

ОТРУТА В ГОЛОВІ

Одна дівчина вийшла заміж і пішла жити за невістку. Але вона не могла зносити повсякчасних докорів свекрухи і вирішила позбутися її. Пішла вона до знахаря і сказала йому:

-       Не маю сили більше жити зі свекрухою. Вона зводить мене з розуму. Чи не могли б ви допомогти мені?

-       А як?

-       Продайте мені отруту. Я хочу отруїти свекруху і спе­катися всіх лих.

-   Гаразд, я допоможу тобі. Але пам’ятай дві речі. По- перше, ти не можеш отруїти свекруху відразу, тому що люди здогадаються про все. Я даватиму тобі трави, які вбиватимуть поступово. І щоб остаточно позбутися всіх підозр ти мусиш вгамувати свій гнів, навчитися поважати її, любити і бути терплячою. Тоді нікому й на гадку не спа­де тебе запідозрити.

Дівчина на все погодилася, взяла трави і почала дода­вати їх до їди свекрухи. Окрім того, вона навчилася конт­ролювати себе, прислухатися до свекрухи і поважати її. І коли та побачила, як змінилося ставлення дівчини до неї, вона від щирого серця полюбила невістку. І розповіда­ла усім, що її невістка найкраща, про яку тільки й мріяти можна.

За півроку вони вже були як матір і дочка.

І прийшла дівчина до знахаря та почала благати:

-   Ради Бога, врятуйте мою свекруху від тієї отрути. Я її полюбила і не хочу вбивати.

Знахар посміхнувся і відповів:

-   Не хвилюйся, не давав я тобі жодної отрути, а тільки приправи. Отрута була у твоїй голові, і ти позбулася її сама.

31 СІЧНЯ

ДОРОГА ДО ХРАМУ

Колись давно один мудрий пілігрим, що мандрував сві­том, ішов повз чисте поле до храму. У полі він побачив трьох робітників. Пілігрим давно вже не стрічав нікого, і йому заманулося погомоніти з тими людьми. Він піді­йшов до робітників і, бажаючи запропонувати свою допо­могу, звернувся до того, який найбільше втомився й вигля­дав незадоволеним, ба навіть злим.

-       Що ви тут робите? - спитав пілігрим.

Робітник, брудний і втомлений, з неприхованою злістю у голосі відповів:

-       Хіба не бачиш, каміння волочу.

Ця відповідь здивувала і засмутила пілігрима, і тоді він звернувся до другого працівника з тим самим питанням. Другий працівник на мить відволікся від роботи і байдуже сказав:

-       Хіба не бачиш? Гроші заробляю!

Пілігрима чомусь не вдовольнила і друга відповідь, а він, як ми знаємо, був чоловіком мудрим. Тоді він підійшов до третього робітника і спитався те саме. Третій робітник спинився, відклав убік свій нехитрий інструмент і, підніс­ши очі до неба, тихо промовив:

-       Будую дорогу до храму.

ЛЮТИЙ:
 
1 ЛЮТОГО:

НАШ ПОТРЕБИ

Жив на світі один чоловік, який вірив у Бога всім сер­цем. Він мав зошит, куди записував свої потреби: коли Бог виконував якусь з них, чоловік ставив навпроти неї познач­ку. Увесь зошит був списаний потребами і проханнями. У того чоловіка був знайомий-безвірник. І чоловік молився за нього без упину, аби той прийняв Ісуса Христа.

Та настав день, коли побожний чоловік помер. Серед його речей знайшли той зошит, в якому поряд з потребами стояли позначки, але крім однієї - крім тієї, в якій ішлось, щоб той безвірник навернувся до Бога. Дізнавшись про це, безвірник покаявся й увірував в Господа.

Бог виконує наші потреби. Але це може статися за рік чи два, а може й за десять. Неважливо! Головне - че­кати й вірити!

Той чоловік молився за свого друга понад п’ятдесят років. І начебто не дочекався... Та Бог вислухав його.

2 ЛЮТОГО:

ЯК ПОТРАПИТИ НА НЕБО

Один чоловік помер і пішов на небо. Ангел зустрів його біля перлових воріт і сказав:

Сторінки

ДолученняРозмір
Іконка зображення 365_pritch_na_shchoden.jpg37.69 КБ