о. Михайло Кравчук "Книга Псалмів" (1966)

ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОГО КАТОЛИЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМ. СВ. КЛИМЕНТІЯ ПАПИ

Праці Греко-Католицькоі Богословської Академії

Том XXVIII

О. МИХАЙЛО КРАВЧУК

КНИГА ПСАЛМІВ

ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
НА ОСНОВІ ГРЕЦЬКОГО ТЕКСТУ
З ПОЯСНЕННЯМИ

 

1.

ПУТЬ ПРАВЕДНИХ І ШЛЯХ НЕЧЕСТИВИХ Псалом Давидів (1)

1. Блаженний муж,

що не іде на раду нечестивих,

ані на грішників дорогу не ступає,

ні теж на зборищі погубників не засідає,

1. а тішиться законом Господа і журиться Його законом удень та й серед ночі.
2. І буде він, як дерево, посаджене при березі потоку, що родить плід свій своєчасно, і лист його не облітає.

Та й у всьому, що буде робити, йому пощастить.

1. Не так із нечестивими, не так!

Але вони, немов той порох,

що його змітає вітер із лиця землі.

1. Тому нечестиві на суді не встоять, ні грішники на раді праведних.
2. Бо відає Господь путь (2) праведних, а шлях нечестивих загине.

2.

ПЕРЕМОГА БОЖОГО СИНА (Псалом Давидів) (3)

1. Чого ворушаться народи, й нікчемне задумують люди?

1. Творцем Пс 1 був, мабуть, цар Давид. Він становив цілість із Пс 2, що в деяких рукописах (ДА 13, 33) зазначений як Пс 1. Він, як і Пс 2, не має над­пису; та він сам є неначе надписом для цілої Книги Псалмів.
2. Путь, дорога, шлях, стежка, означає: життя, поведінка в житті, доля, вчинок.
3. Пс 2, згідно з ДА 4, 25, зложив цар Давид.

1. Чому земські царі повстають

і   князі на нар'аду збираються разом на Господа і на Христа його (1) (та й кажуть):

1. « Розбиймо їх кайдани

і   скиньмо з себе їх ярмо ».

1. Та той, що в небі пробував,

Він підіймає їх на сміх,

Господь засоромлює їх.

1. Та раз говорить Він до них у своїм гніві й тривожить їх в суворості своїй:
2. « Це ж Я настановив Його Царем на святій горі моїй, Сіоні, (2) постанову Господню звістити ».
3. Сказав Господь до Мене: (3)

« Ще Ти мій Син еси,

Я нині (4) породив Тебе.

1. Проси у Мене,

й дам Тобі народи, як твоє насліддя, й краї аж по кінець землі Тобі на власність.

1. Будеш їх пасти залізним жезлом,

і   їх, наче глиняний посуд, потрощиш ».

1. Так ось дорозумійтеся, царі, навчітесь, що судите землю.
2. Із острахом служіте Господеві,

та й з трепетом радійте перед Ним.

1. Йому слухняні будьте,

1. Христос, з єврейського, Месія, значить: Помазанець. Помазання свя­щенною оливою, єлеєм, було знаком священичої й царської влади. Пс 2, 1-2, 7. в ДА 4, 25-26 і 13, 33, застосований до Ісуса Христа.
2. Свята гора, Сіон, це північна частина горбка Морія в Єрусалимі. На Сіоні спорудив був Давид жертовника. Див. 2 Сам 24, 18. Там же й поставив він намет на кивот завіту. Див. 1 Хр 15. 1. На тім місці цар Соломон збудував величаву святиню. Див. 2 Хр 3, 1.
3. До Мене, до Христа.
4. Нині - відвічно. У предвічного Бога, що в Нього немає ані початку, ні кінця, є безупинна теперішність. Пор. 1 М 3, 14: « Я той, хто єсть ».

щоб колись не прогнівивсь Господь, а ви щоб не погинули,

(зійшовши) з правої дороги.

1. Бо хутко може розгорітись гнів Його! Щасливі всі,

що в Нього прибіжище мають.

3.

РАНІШНЯ МОЛИТВА У ВЕЛИКІМ ГОРІ Псалом Давида, як він тікав перед Авесаломом, своїм сином

1. Господи,

чом так намножилось напасників моїх?

Багато тих, що повстають на мене.

1. Чимало про душу мою домовляє:

« Нема йому рятунку в його Бога ».

1. Але Ти, Господи, заступник мій єси, моя Ти слава,

і    Ти підносиш голову мою.

1. Коли я голосом моїм до Господа взивав,

Він вислухав мене з гори своєї, із святої.

1. Я спати клавсь і засипляв, та завжди прокидавсь,

бо Господь мене обороняє.

1. Я не лякаюся й десятків тисяч люду, що звідусіль на мене наступають.
2. Повстань лиш, Господи, рятуй мене, мій Боже, можеш бо знищити всіх,

що безпричинно враджують на мене.

Ти можеш поломити зуби грішникам.

1. У Господа спасіння!

Будь над людьми твоїми твоє благословення!

4.

ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА В ГОРІ

Провідникові хору, як супровід при грі на струннім інструменті.

Псалом Давидів

1. Коли я взиваю,

мій Боже справедлив, так Ти вислухуєш мене і в скорботі на простір мене Ти виводиш. Помилуй мене і дай послух молитві моїй!

1. Людські сини,

доки ще будете ви тяжкосердні?

Чого у марності любуєтесь, та ще й шукаєте неправди?

1. Та знайте, що Господь звеличив вгодника свого, й Господь мене вислухає,

коли буду до Нього взивати.

1. Хоч в гніві, та не ворогуйте, що замишляєте в своїх серцях, на постелях своїх за те кайтесь.
2. Приносіте жертву справедливу і надію на Господа майте.

*

1. Багато домовляють:

« Хто дасть нам ще щасливих днів зазнати ? » (Таким я відкажу:)

« Над нами позначилось світло твого, о Господи, обличчя ».

1. Ти серцю моєму даєш єси радість повнішу від тієї,

що мали б з урожаю

пшениці, та й вина, й свого єлею.

1. Тому засну в спокої та й ураз спочину, бо Ти, о Господи, єдиний

даєш мені впевнено жити.

5.

РАНІШНЯ МОЛИТВА В ЧАС ГОРЯ
Провідникові хору. На лад пісні: Про насліддя (1) Псалом Давидів

1. Слова мої, Господи, в уші прийми, уважай на благання моє.
2. Почуй голос моління мого, мій Царю і мій Боже,

як до Тебе молюся.

1. Пораненьку Ти, Господи, чуєш мій голос, бо стою вже удосвіта перед Тобою

та й Тебе дожидаю.

1. Бо Ти не Бог, що хоче беззаконня, й не пробуває при Тобі лукавий.
2. Та й нечестиві не встоять перед твоїми очима,

бо ненавидиш, Господи, всіх, що творять беззаконня.

1. Ти губиш усіх, що неправду говорять.

Людиною, жадною крови, й що облудна, мерзиться Господь.

1. А я, за ласкою великою Твоєю, увіходжу до дому твого

й поклін в твоїй святій святині в страху перед Тобою покладаю.

1. Господи,

мене у справедливості своїй супроводжай

і   ради ворогів моїх

простуй перед собою путь мою.

1. Бо правди в устах їх немає, нікчемне серце в них, відкритий гріб - гортань їх, (2) язиками своїми лукавлять.

1. Пс 5 складено в час бунту Давидового сина, Авесалома; його співали як ранішню молитву в святині.
2. У беззаконників гортань, крізь яку проходять їх різні плюгаві й зло­

чинні слова, подібна .до відкритого гробу, що до нього умерлих складають. Пор. Мт 23, 27. *

1. Суди їх, Боже,

нехай від намірів своїх впадуть.

Відкинь їх за безбожність їхню превелику, що проти Тебе, Господи, повстали.

1. Тоді звеселяться всі ті, що Тобі довіряють.

Повік радітимуть,

що поміж ними пробуваеш.

І   будуть Тебе величати усі, що люблять імення твоє.

1. Що Ти правого благословляєш,

Ти, Господи, (наче) щитом,

його благоволінням своїм окружаєш.

6.

БЛАГАННЯ ПРО БОЖЕ ЗМИЛУВАННЯ

Провідникові хору. Супровід при грі. На мужеські голоси. Псалом

Давидів (1)

1. Господи,

не винуй мене в гніві своїм, ні мене не карай у своїм пересерді.

✓З Помилуй мене, Господи, бо я безсилий; зціли мене, Господи, бо знемоглись мої кості,

1. й душа моя вельми стривожилась. Господи, доки (так буде)?
2. І зглянься, Господи, й рятуй життя моє, спаси мене в ласці своїй.
3. Ніхто бо по смерті Тебе не згадає,

та й чи буде хто в гробі Тебе визнавати? ^[1]

1. Я втомився зідханням моїм,

кожну ніч (плачучи) моє л!оже скропляю, своїми сльозами постелю мою ізрошаю.

1. Від смутку мені у в очах потемніло,

я постарівся між усіма ворогами моїми.

1. Відступітесь від мене усі, що беззаконня вчиняєте,

почув бо Господь голос мого плачу.

1. Почув Господь моє благання,

Господь прийняв мою молитву.

1. Нехай посоромляться і затривожаться страшно всі мої вороги.

Хай кинуться врозтіч і посоромляться вельми і скоро.

7.

МОЛИТВА ПРО ПОМІЧ ПРОТИ ГОНИТЕЛІВ

(Псалом Давида, що його він співав Господеві з приводу слів Хуса, (1)

Вен^{[2] [3] [4]}ялинового сина

1. Господи, Боже мій,

на Тебе я надію покладаю.

Рятуй мене від всіх гонителів моїх і визволь мене.

1. Щоб хтось, як той лев, мою душу не схопив, (2) як не буде кому визволяти,

ні кому рятувати.

1. Господи, Боже мій, коли я що (противне) учинив,

якщо на руках моїх несправедливість;

1. як я мстився на тих, що лихо чинили мені,

так хай справедливо впаду моїми ворогами повалений.

1. Хай мене переслідує ворог, і, коли він спіймає мене,

хай життя моє в землю затопче й мою славу (корону) оберне у порох.

1. Повстань, Господи, в гніві своїм, підіймись на моїх ворогів.

Повстань, Господи, Боже мій, згідно з велінням, що єси заповів.

1. Хай народи юрбами обступлять Тебе,

Ти ж над ними високо засядь на престолі,

1. як Господь, який судить народи.

Суди й мене, Господи,

по моїй справедливості й по моїй неповинності, що у серці моїм.

1. Нехай злобі грішників буде кінець, а праведника укріпи, справедливий Боже,

що серця вивіряєш єси та й утроби. (1)

1. Мені допомога від Бога,

бо вїн рятує тих, що праві серцем.

1. Хіба ж Бог, справедливий суддя і могутній, тільки довго терпить

і   лиш кожного дня попадає у гнів?

1. Коли ж хтось не навернеться,

Він вже гострить свій меч

і свій лук натягає і його наставляє.

1. Смертоносне знаряддя на нього готовить, свої стріли палющими чинить. (2) ^{[5] [6]}
2. Ось як хтось беззаконня почне і злобою завагітніє,

то породить лукавство.

1. Як стане рів копати

і буде його поглибляти,

то в яму, що викопав, сам упаде.

1. Злоба його обернеться йому на голову, і лукавство його йому зійде на тім’я.
2. Господа за справедливість Його стану величати

й іменню Всевишнього Господа, приграваючи буду, співати.

8.

БОЖЕ ВЕЛИЧЧЯ

Провідникові хору. На дні, як виноград витискають. Псалом Давидів

1. Господи, Господи наш,

яке то предивне імення твоє та по цілій землі.

А величність твоя знялась вище небес.

1. Із уст дітей і немовлят

хвалу приймаєш ради ворогів своїх, і соромом мстивого ворога криєш.

1. Та, як дивлюсь на твої небеса, на твориво пальців твоїх,

на той місяць, а так ті зірки, що Ти їх прикріпив,

(то питаю себе):

1. Що то єсть чоловік,

щоб Ти про нього пам’ятав?

Що то єсть людський син, що його Ти навідуєш?

1. Ти ж його учинив

малощо меншим від ангелів; (1)

Ти славою й честю його увінчав

(1) Ангели це Божі посланці. В єврейськім тексті є: Єлогім, що значить: Бог, володар, могутній.

1. ї його еси настановив володарем над рук твоїх ділами. Усе поклав еси йому до ніг.
2. Овець і волів, їх усіх, та ще й звірята польові, небесні птиці та й морськії риби, й що по морі шляхи пропливає.
3. Господи, Господи наш,

яке то предивне імення твоє та по цілій землі!

9.

ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ НАД ВОРОГОМ
Провідникові хору. До співу на хлоп’ячі голоси. Псалом Давидів

1. Тебе, Господи,

буду всім серцем моїм величати, про усі чудеса твої розповідати.

1. Веселитись і тішитись буду Тобою, стану твоєму іменню, Всевишній, співати.
2. Що ворог подався назад,

і   знемігшися перед лицем твоїм гинув.

1. Бо Ти присуд подав мені в справі моїй, на престолі засівши,

судив еси суд справедливо.

1. Ти поганців зовсім погромив і безбожників знищив еси;

їх ім’я стер повік і на вічні віки.

1. Поломились дощенту у ворога списи, і Ти зруйнував їх міста;

пам’ять про них, наче шум, проминула.

1. А Господь пробуває довіку;

Він поставив на суд свій престол,

1. ї судить весь світ справедливо, народи по правді Він судить.
2. Так Господь пристановищем вбогих, помічником у потребі, в скорботах.
3. І будуть на Тебе надіятись ті, що ім’я твоє знають;

не покидаєш бо, Господи, тих, що Тебе шукають.

1. Хвалу співайте, Господеві, що на Сіоні пробуває_т

між народами вчинки Його сповіщайте.

1. Бо Він слідить за тими, що кров пролили і про них пам’ятає;

голосіння убогих Він не забуває.

1. Помилуй мене, Господи, поглянь, як я страждаю через ненавидців моїх.

Підійми мене з-перед смертельних воріт,

1. щоб у брамах Сіонської доньки (1) всю хвалу твою міг я звіщати,

і   з твойого спасіння радіти,

1. як проваляться поганці у яму, що її приготували,

як у сіті, що потай наставили, ногу свою замотають.

1. Знати, що судить Господь правосуди,

як нечестивець замотається у ділах своїх рук!

1. Тому грішники зійдуть до гробу,

всі поганці, що Бога вони забувають.

1. Бож бідний не буде ніколи забутий,

не може надаром пропасти надія убогих.

1. Повстань же, Господи,

щоб не роззухвалювавсь ворог,

хай перед Тобою поганці осуджені будуть.

1. Донька Сіону, це Єрусалим і його мешканці. За Давида збирались люди на суд, чи на нараду, в брамах міста. Це були великі кам’яні будівлі, що в них могло зміститись чимало народу.           ^/

1. їм завдай, Господи, страху, щоб поганці узнали,

що вони тільки люди.

і

1. Чом, Господи, стоїш із далека (1) і не бачиш в час смутку й скорботи?
2. Бо як гордується безбожник, та убогий страждає, заплутавшись у підступах, які той замишляє.
3. Бо нечестивий чваниться душі своєї пожаданням і, хоч він негодящий, йому гаразд ведеться.
4. Що грішник зневагу до Господа має, то в гордості своїй безмежній гадає:

« Він на це не зважає ».

Тай Бога у нього немає.

1. Його дороги скверні повсякчас;

суди він твої від свойого лиця відсуває, на глум всіх своїх ворогів підіймає.

1. Та й у серці своїм він говорить:

« Я не захитаюсь,

ні лиха із роду у рід не зазнаю ».

1. В його устах прокльонів повно, і ненависти й зради;

під його язиком і незгода, і горе.

1. 3 багатими на засідці сидить, щоб потайки невинного убити, убогого очі його назирають.

1. Пс 9 походить з часу, коли Давид був побив багато ворогів і збирався ще й решту звоювати. Вслід за цим Давид складає Богові подяку за добуті пе­ремоги, 1-21, і просить про дальшу поміч проти ворогів, 22-39. Згідно з тими двома головними думками, в єврейськім тексті псалом розпадається на два псалми, Пс 9 і Пс 10. Тому в єврейських рукописах і деяких латинських пере­кладах від Пс 9, 22 починається осібний Пс 10. Через те псалми в грецькому і в церковнослов’янському перекладах зостаються на одне місце позаду числен­ня, що в єврейському тексті.

1. Чигає тайкома,

як той лев, що в своєму лігві, чатує, щоб нещасного схопити,

бідного спіймати,

щоб сіттю його обмотати.

1. Об землю кидає його

й на нього наступає й нападає, та й так убогого перемагає.

1. Бо говорить у серці своїм:

« Бог зовсім не зважає;

Він своє обличчя відвернув, і нічого не бачить ».

1. Повстань же, Господи, мій Боже, та й свою руку піднеси,

не забувай про убогих!

1. Як сміє нечестивий Бога ображати і в серці своєму казати:

« Він доходити не буде »?

1. Ти ж бачиш, глядиш бо на горе та й муку, і їх береш під свою руку.

На Тебе бо полишений убогий,

Ти поміч сиротині.

1. Зломи рамено нечестивця і лукавця,

щоб на нім, коли злочину стануть шукати, вже не знайти нічого.

1. Господь, довічний Цар, і на вічні віки.

Поганці, щезнете з Його землі. (1)

1. Господи, вислухай просьби людей нещасливих, що їхнє серце стогне,

хай чує твоє вухо.

1. Так Ти присуд даси сиротині та й тому, що принижений,

щоб ніхто вже із земських людей не наважувавсь кривду робити.

(1) Його - Господня - земля, це Палестина, Обіцяна Земля.

10.

нАдія НА ГОСПОДА
Провідникові хору. Псалом Давидів (1)

1. На Господа надію покладаю.

Чого ж говорите душі моїй:

« Полинь, як пташка, в гори! » (2)

1. Ось бачу, що грішники лук натягають, на тятиву накладають стрілу,

щоб потайки стрілити в тих, що правії серцем.

1. Бо те, що учинив єси, хотять вони знищити;

що ж праведник може зробити?

1. Господь в своїм храмі святім, престол Господа на небесах.

На бідного очі Його споглядають, повіки Його чоловічих синів назирають.

1. Господь, праведного та й безбожного Він вивіряє. Хто ж з неправости радий,

ненавидить Він його душу.

1. Сипле з дощем на безбожників жаром, вогонь, і сірка, й буревій (3)

будуть часткою їхньої чаші. (4)

1. Господь бо справедлив

і   справедливість полюбив;

лице Його тільки праведні побачать.

1. Пс 10 походить, мабуть, із часу, як Давид перебував на дворі Савла. А що там йому грозила небезпека, то приятелі радили йому тікати в гори.
2. Мешканці Юдеї, країни на захід від Мертвого моря й долішнього Йор­дану, в час неспокоїв ховались по численних печерах і гірських розколинах. Див. Суд 6, 2.
3. Образ Божої кари взятий з оповідання про знищення Содоми й Гомори. Див. 1 М 19, 24.
4. Чаша, це призначення, уділ, доля.

11.

ПРОСЬБА ПРО ПОМІЧ ПРОТИ ПРОТИВНИКІВ
Провідникові хору. На мужеські голоси. Псалом Давидів

1. Рятуй мене, Господи, бо святець загибає, (1) бо зменшується правда між людськими синами.
2. Брехню говорить кожен до ближнього свого, уста облесні, серце ж -

вони всупереч серцю говорять.

1. Коли б Господь замкнув уста зрадливі і знищив язики, що велико чванливі,
2. тих, що говорять:

« Язик наш переможе, нам наші губи допоможуть.

Хто Господом над нами ? »

1. « Тому, що страждають убогі, і бідних стогону ради

нині повстану », говорить Господь.

« Прийду із порятунком тим, що його дожидають ».

1. Господні слова, слова чисті, як срібло, перетоплене в огні, відділене й від часточки землі, аж сім разів чищене.
2. Ти, Господи, нас порятуєш

і   нас перед родом тим будеш повік зберігати.

1. Хай нечестиві кружляють довкола, коли Ти завжди щедро

будеш людським синам помагати.

1. Пс 11 складений Давидом в час, як обмовники оклевечували його перед Савлом.

І

12.

МОЛИТВА В ГОРІ
Провідникові хору. Псалом Давидів (1)

1. Доки ж Ти, Господи?

Хіба хочеш зовсім (забути) мене?

Як довго обличчя своє будеш від мене ховати? (2)

1. Доки в душі моїй маю носити журбу й день - у - день біль у серці моїм ?

Доки мій ворог виноситись буде над мною?

1. Зглянься й дай послух мені,

Господи, Боже мій.

Очі мої просвіти,

щоб на смерть не заснути.

1. Щоб не сказав коли ворог мій:

« Я переміг його ».

1. Щоб не раділи мої супротивники, коли ,я захитаюсь.
2. Я ж надію на милість твою покладаю, моє серце з твоєї помоги радіє. Прославлятиму Господа,

що для мене добро учинив; і граючи хвалу співатиму іменню Господа Всевишнього.

13.

НАРІКАННЯ НА БЕЗБОЖНІСТЬ Провідникові хору. Псалом Давидів (3)

1. Рече безумен у своєму серці: (4)

1. Пс 12 складений Давидом в останніх роках Савлових переслідувань.
2. Ховати обличчя - не бути ласкавим.
3. Пс 13 складений Давидом, мабуть, в час бунту Авесалома, коли мало не ввесь народ відпав був від свого царя і через те й відвернувся від Бога, що настановив Давида царем над Ізраїлем.
4. Безумний безбожник, це такий, що живе всупереч Божій премудрості, (а вона до певної міри замкнена в Божих заповідях), і поступає так, наче б не було Бога. Старина не знала людей, що своїм розумом заперечували б існування Бога.

« Немає Бога ».

Зопсувались

і   стали злочинні в своїх починаннях,

що нікого немає,

хто б ще добро творив,

1. Господь дивиться з неба на людських синів, чей побачить, чи є хто,

що розумів би й що шукав би Бога.

1. Всі відвернулися, всі разом зледащіли, що нікого немає, хто добро творив би, немає ні одного.
2. Невже ж до розуму не прийдуть всі, що творять беззаконня,

ті, що народ мій пожирають, неначе б кусень хліба їли, що Господа не призивають?

1. Колись вони будуть страшенно жахатись, хоча іншим не буде чого там боятись; Господь бо із праведних родом.
2. Із думки бідного ви насміхались, а то Господь йому надія.

Ах, коли б прийшло з Сіону Ізраїля спасіння!

1. Та як Господь поверне свій народ з неволі, тоді рід Яковів зрадіє

та й буде тішитись Ізраїль. (1)

14.

В БОЖІЙ СВЯТИНІ
Провідникові хору. Псалом Давидів

1 Господи,

хто гідний пробувати у твоїм наметі?

І хто достойний оселитись на святій^ горі твоїй ?

1. Лиш той, хто ходить в непорочності і справедливість творить

і думає про правду в своїм серці.

1. Хто своїм язиком не лукавить, ні своєму сусідові лиха не діє,

ні ближнього свого не ізнеславлює.

1. Що перед ним лукавий у погорді, й він тих лиш прославляє,

що боязнь перед Господом являють.

Хто ближньому своєму присягається і вже не відпирається.

1. Хто не дає на лихву свого срібла

й не приймає дарунків на шкоду невинного. Кожен, хто так поступає, повік не захитається.

15.

НАГОРОДА ПОБОЖНИМ
Пропам’ятне письмо Давидове

1. Хорони мене, Господи, бо я надіюся на Тебе.
2. Кажу я Господеві:

« Ти мій Господь, і понад Тебе мені добра немає ».

1. Святим, що на землі Його, предивно виявив Господь все уподобання моє до них. ^[7]

1. Господь, частина насліддя мого і часть моєї чаші.

Це Ти єси,

що насліддя задля мене ладиш.

1. Посілість припала мені щонайкраща, та й насліддя моє (мені) найгарніше.
2. Благословляю Господа, що раду дав мені;

навіть вночі моє серце мене научає.

1. Перед собою я Господа завсіди бачу, бо Він праворуч біля мене,

щоб я не захитався. (1)

1. Тому моє серце радіє, і веселиться мій язик,

що тіло моє відпочине в надії.

1. Бо Ти душі моєї в аді не зоставиш, ні не дозволиш,

щоб твій святий зазнав зотління. (2)

1. Ти дорогу життя мені вкажеш,

мене веселістю перед своїм лицем наповниш, що безупинно радітиму поруч твоєї правиці.

16.

ПРОХАННЯ ПРО ПОМІЧ ПРОТИ ВОРОГІВ
Давидова молитва (3)

1 Вислухай, Господи, щире прохання моє,

1. В Пс 15 Давид висловлює свою радість, що на Сіонську гору перене­сено кивот завіту. Через те він почувався безпечним, бо Господь був праворуч біля нього.
2. Грецьке слово ад, означає той другий, підземний світ, підземел­ля; царство смерти й умерлих, безодню, пропасть, гріб, (пекло), чистилище. Це місце, де душі праведників Старого Завіту дожидали спасіння, що мав при­нести Христос через свою смерть. В ад зійшла душа Ісуса, як Його тіло лежало в гробі, щоб третього дня повернутись до мертвого тіла. В цьому псалмі Давид промовляє, мабуть, в імені Христа, передбачаючи Його воскресення. В ДА 2, 25-28 апостол Петро наводить Пс 15, 8-11, апостол же Павло в ДА 13, 35 на­водить Пс 15, 10 як слова, що ними провіщено, воскресення Святого, Христа - Месії.
3. Пс 16 походить з часу, як Давид був утік на пустиню Маон (1 Сам 23, 25), але й туди загнався за ним цар Савло, щоб його спіймати й убити. Однак на вістку, що Филистими, надморські житці південно - західньої частини Ха- наану, увійшли в його край, занехав Савло свій намір.

вважай на благання моє, прийми в свої' уші молитву мою, що із уст нелукавих.

1. Нехай від обличчя твого на мене вийде суд,

хай очі твої справедливість побачать.

1. Як серце моє вивіряєш, коли й уночі навіщаєш його, як огнем вивіряєш його,

то не знайдеш неправости в мені.

1. Навіть уста мої не повідають про людські (злі) вчинки.

Бо, ідучи за твоїх уст словами, бережуся лукавих доріг.

1. Укріпляй мої кроки на своїх стежках, щоб не спотикнулися ноги мої.
2. Як покликаю до Тебе,

Ти мене вислухай, Боже!

Нахили до мене своє ухо й почуй слова мої!

1. Покажи дивну ласку свою, бо Ти тих визволяєш,

що у Тебе рятунку шукають

перед тими, що твоїй противні правиці.

1. Бережи мене, Господи, наче в оці зіницю;

дай мені захист у крил твоїх тіні,

1. перед обличчям безбожних, що нападають на мене.
2. Перед ворогами, що душу мою окружили і, серце своє зашкарубле замкнувши, говорили бундючно устами своїми.
3. Ті, що передше мене проганяли, нині мене обступили,

очі свої спрямували,

як би на землю мене повалити.

ЗО

 

1. Чатують на мене, як лев, що напасти готов, і, наче левчук, коли потай чатує.
2. Повстань, Господи, попереди їх і об землю їх кинь.

Визволь душу мою

від безбожника своїм мечем,

1. своєю рукою від смертних людей, від людей, які, Господи,

у багатстві живуть на землі, де мають живіт, повен скарбів твоїх, що й сини їхні будуть багаті та й достатки свої ще полишать нащадкам.

1. А я у справедливості перед лицем твоїм явлюся

й насичусь, як мені твоя слава засяє. (1)

17.

ПОДЯКА ЗА ПЕРЕМОГУ

Провідникові хору. Псалом Господнього слуги Давида, що співав Господеві слова тієї пісні в день, як Господь його вирятував із рук всіх його ворогів і від руки Савлової. І мовив він: (2)

2 Люблю Тебе, Господи, кріпосте моя І

1. Нераз безбожникам добре поводиться на землі, а праведникам дуже часто в неодному не щастить. Та на другому світі зазнають праведні перед ли­цем Господнім такого щастя, якого й не сподіваються, ані не можуть собі його уявити. Пор. 1 Кор 2, 9:

Чого не зобачало око,

ані не чуло вухо,

ані на серце не прийшло людині,

те Бог приготував єсть тим,

що милують Його.

Іс 64, 4:

Що від віків ми не чували, та й наші очі Бога не видали, іншого крім Тебе й діл твоїх, а Ти їх учинив для тих, що милосердя дожидають.

1. Пс 17 склав Давид при кінці свого життя. Це його лебедина пісня.

Вона знаходиться також в 2 Сам 22, 1-51.                                   *

1. Господи, Ти /твердиня моя,

і   моє пристановище, й Спас мій.

Мій Бог, мій помічник, що я надіюся на Нього.

Мій оборонець, і сила моїх перемог, і заступник Ти мій.

1. Славлячи Господа я призиваю, визволившись від моїх ворогів.
2. Що смертнії болі мене огортали,

й струмки беззаконня мене турбували;

1. як мене обняли були муки пекельні, й сіті смерти на мене спадали,
2. то в скорботі моїй я до Господа кликав і Бога мого призивав.

Він же (з неба), із храму свойого святого, мій голос почув, і благання моє перед Ним дійшло (завжди) до слуху Його.

1. І хиталась земля та й дрижала, аж тремтіли підвалини гір і хитались;

ось так Бог прогнівився був на ворогів. (1)

1. Наче дим знялись (хмари) від гніву Його, і вогонь (2) від обличчя Його розгорівся, зажарілось вугілля від Нього.
2. Й Він (тоді) нахилив небеса і зійшов, а темрява в Нього була під ногами.
3. І, на херувимів зійшовши, летів, на вітряних крилах линув.
4. І темряву собі покровом учинив, що наметом круг Нього були темні води у хмарах в повітрі.
5. Від сяєва, що перед Ним, розступалися хмари,

й серед грюкоту вуглі огненні (спадали).

1. Бог прогнівався на Давидових ворогів.
2. Вогонь, це блискавиці.

1. Так Господь з неба громом гримів,

Всевишній уголос отак озивався.

1. І брав стріли свої і їх посилав, блискавиці все множив

та й так їх розпорошив.

1. І відкрилися водні джерела, й відслонилися земні основи від Твоєї, Господи, погрози,

від подиху духа гнівного твого. (1)

1. Так Він поміч послав із висот і мене Він прийняв, подвигнув мене із великих глибин.
2. Від могутніх моїх ворогів Він мене увільнив і від тих, що ненависть до мене взяли,

хоч за мене сильніші були.

1. Що напали мене в день нещастя мого, та Господь мені став за підпору.
2. І на вільную просторінь вивів мене, мене вирятував, бо мене уподобав.
3. Так заплату Господь мені дав за мою справедливість

і   за чистії руки мої Він подав нагороду мені.

1. Бо дороги Господнії я зберігав

і не був нечестив проти мойого Бога.

1. Бо усі Його присуди передо мною, і не відкидав я Його заповітів.
2. І безвинен був я перед Ним,

бо мого беззаконства я вистерігався.

1. І заплату Господь мені дав за мою справедливість

 

і за чистії руки мої перед очима Його.

 

1. Із праведним праведен будеш, із мужем невинним і ти неповинен.
2. Із щирим також будеш щирий, а з лукавим лукавити станеш.
3. Бо людям покірним даєш перемогу, гордіям же впокорюєш їхні! очі. (1)
4. Бо для мене засвічуєш, Господи, світло, (2) перед мною роз’яснюєш, Боже мій, тьму.
5. Із Тобою мину небезпеку

та й із Богом моїм через мур перескочу.

1. Мій Бог, непорочна дорога Його,

Господні ж слова є очищені жаром.

Оборонець Він всіх, що на Нього вповають.

1. Бо хто Бог, окрім Господа?

І   хто Бог, окрім нашого Бога?

1. Бог мене силою оперезав

і Він мою путь непорочну поклав перед мною.

1. Що ноги у мене вчинив наче в оленя, і на верховинах поставив мене. (3)
2. Що мої руки до бою вправляв

та й рамена мої до залізного лука скріпляв.

1. І спасенну мені дав єси оборону свою, та й правиця твоя захистила мене,

бо ласкавість твоя мене все провожала.

1. Розширив єси кроки мої підо мною, щоб не знемоглись мої ноги.
2. Я моїх ворогів переслідував так, що дігнав їх і не перестав, поки їх зовсім не знищив.
3. Я так їх розбив,

що встояти сили не мали, й мені впали під ноги.

1. Ставлення Бога до людей відповідає їхнім добрим чи лихим учинкам.
2. Світло, це образ щасливого життя. Пор., Цр 11, 36.
3. Давид, переслідуваний царем Савлом, часто перебував окриваючись у горах.

1. Бо Ти силою до боротьби мене підперезав і під ноги еси повалив мені тих,

що були проти мене повстали.

1. Так моїх ворогів

повернув Ти до мене плечима, а тих, що ненависть до мене взяли,

Ти вигубив еси.

1. Вони покликали,

та не було кому (їх) рятувати,

навіть до Господа, Він же не вислухав їх.

1. А я їх, мов порох, на вітер розсипав, як те по дорогах болото,

так я їх потоптав.

1. Так захистив Ти мене,

як бунт були люди вчинили,

Ти мене головою народів поставив.

Той народ, що його я не знав, він служити мені став,

1. Почувши ухом слово, став мені слухняний.

Чужинців синове мені піддалися.

1. Сини чужоземців ослабли

й безсильні покинули замки свої. (1)

1. Живий Господь,

і    будь благословен мій Бог,

будь препрославлен Бог мого спасіння.

1. Бог, що відплату за мене дає, що впокорив моїй волі народи.
2. Що спас мене від ворогів моїх лютих

і підвищив мене над повстанців на мене, перед мужем ворожим мене захистив.

1. За те між народами, Господи, стану Тебе величати

й приграваючи йменню твоєму співати:

(1) Давид підкорив під своє володіння сусідні поганські народи, а саме: Филистимів та Моавітів, Єдомітів, Амонітів і Аморейців, що жили на схід і на південь від Мертвого моря. Див. 2 Сам 8, 1-10 1.

1. Що звеличив еси перемогою свого царя і помазанця свого Давида і нащадків його наділив благодаттю повіки.

18.

БОЖА ВЕЛИЧ В ПРИРОДІ Й У ЗАКОНІ
Провідникові хору. Псалом Давидів

1. Небеса славу Бога звіщають,

і діла Його рук проголошує твердь.

1. Дневі день переказує слово, та й ніч ночі договорює вість.
2. Це не слова, ні не мова,

і (що був би) чутний їхній голос.

1. Та но цілій землі їх розходиться гомін і до краю вселенної їхні слова.

Там (на небі) Він сонцю поклав свій намет;

1. і воно, наче той молодий, зо своєї виходить світлиці та й радіє, неначе бігун, як свою пробігає дорогу.
2. Від краю небес його вихід

і його кругобіг аж на другий край неба, й не може ніщо заховатись від жару його.

1. Господній закон непорочний, що душі покріпляє;

Господнє свідчення вірне, що й недосвідченого врозумляє.

1. Постанови Господнії праві, що серце звеселяють; завіт Господній світлий, що очі просвітляє.
2. Страх перед Господом свят, що довічно триває;

Господні присуди правдиві, всі разом справедливі.

1. Вони більш пожадані

ніж золото й хоч би найцінніший камінь, і солодші, аніж щільник меду.

1. Тому, як слуга твій їх ізберігає і як їх виповняє,

нагороду великую має.

1. А провини, хто їх добачає?

Очисть мене від моїх несвідомих провин, від свідомих же свого слугу бережи,

1. щоб не панували вони надо мною.

Тоді непорочен я стану

й від великої чистий провини.

1. І будуть слова моїх уст до сподоби Тобі, та й замисли серця мого

перед обличчям твоїм безупинно.

Господи, помічнику мій, і Спасителю мій!

19.

МОЛИТВА ЗА ВОЛОДАРЯ - ЦАРЯ Провідникові хору. Псалом Давидів (1)

1. Хай Господь тобі послух дає в день печалі, ім’я Бога Якового хай тебе захищає.
2. Нехай поміч тобі зо святині пошле і з Сіону тебе заступає.
3. Хай згадає всі жертви твої,

й щоб цілопаління твоє було миле.

1. Хай Господь тобі дасть, чого серце бажає твоє, і хай виповнить кожен твій задум.
2. Ми радітимем із перемоги твоєї

й величатись ім’ям Бога нашого станем.

Хай сповняє Господь всі прохання твої!

1. Пс 19, це молитва Давида й народу під час приношення жертви про поміч у війні проти Амонітів, народу на лівім березі Йордану, недалеко його гирла до Мертвого моря, народу, що сусідував із царством Волана. Див. 2 Сам 12, 27-31.

1. Тепер я пізнав, що Господь помазанця свого врятує.

Йому послух* дасть з неба святого свого, й перемогу величну подасть лиш правиця Його.

1. Одні на колісницях, іншії ж на конях,

а ми ім’я Господа, нашого Бога, взиваєм. (1)

1. їх взяли у полон, навіть упали,

а ми встоїмо й переможцями стали.

1. Господи, поміч цареві подай

і   нас вислухай в день, коли ми Тебе призиваєм.

20.

ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ
Провідникові хору. Псалом Давидів (2)

1. Господи,

твоєю силою хай звеселиться цар і з допомоги твоєї хай вельми радіє.

1. Йому єси дав, чого прагнуло серце його, і прохань його уст Ти йому не відкинув.
2. 3 благословенням бо щедрим зустрів Ти його; на його голові Ти поклав

вінця з дорогих самоцвітів.

1. Про життя він у Тебе просив,

а Ти йому днів довготу (3) дав на вічні віки.

1. Ім’я Бога Якова, це Бог. В Святім Писанні Старого Завіту Бога час­то називають Богом Авраама, Ісаака і Якова, бо їх Бог був вибрав за праот­ців, патріярхів, народу, що мав зберегти віру в правдивого Бога.
2. Після перемог над Амонітами Давид прибув до Єрусалиму з короною переможеного царя Амонітів на голові, в торжественнім поході, серед благо- дарственного співу. Див. 2 Сам 12, ЗО.
3. Довгота днів, себто довге життя, це особлива ласка від Бога. Пор. 2 М 20, 12.

1. Великая слава його при твоїй допомозі, положив еси славу й величність на нього.
2. Благословенням бо вічним учиниш його, звеселиш його радістю перед обличчям своїм.
3. Тож цар надіється на Господа

і   з Всевишнього милости не захитається.

1. Нехай обернеться рука твоя на усіх ворогів твоїх;

правиця ж твоя нехай знайде усіх, що ненависть до Тебе взяли.

1. Поклади їх немов у вогненную піч у годину твойого явління.

Хай їх знищить Господь своїм гнівом, а вогонь пожере їх.

1. Ти вигуби й плід їх з землі

і потомство їх з-посеред людських синів.

1. Як на Тебе задумають лихо, а ще й будуть радити раду, так того доконати не зможуть.
2. Бо Ти їх до втечі повернеш

і на останнії (стріли) твої приготуєш лице їх.

1. Повстань, Господи, в силі твоїй!

А ми будем співати

й могутність твою прославляти.

21.

СТРАЖДАННЯ СПАСИТЕЛЯ

Провідникові хору. На голос пісні: Поміч уранці. Псалом Давидів

1. Боже мій, Боже, ізглянсься на мене; чому Ти покинув мене? (1)

Чому Ти далеко від мого благання, від слів, що в стражданнях моїх?

1. Мій Боже, до Тебе взиваю удень, та не вислухуєш мене;

а то й уі/очі,

але й це не на пільгу мені.

1. А Ти в святині пробуваєш,

Ізраїлева славо!

1. На Тебе нашії батьки надію покладали, надіялись, і Ти їх рятував.
2. Тебе взивали і спасались,

Тобі довіряли і не повстидались.

1. А я? Черв’як, а не людина, посміховисько людське й погорда народу.
2. Всі, що бачать мене, із мене насміхають, устами із мене кепкують, головою хитають (і кажуть):
3. « На Господа надіявся, хай визволить його, нехай спасе його,

як милує його ». (1)

1. Це Ти єси, що вийняв мене з лона, надія Ти моя вже від грудей моєї матері.
2. На Тебе зданий я, як тільки народився, від лона матері моєї, Бог мій Ти єси.
3. Не відступай від мене, бо горюю, а близько будь, тим що немає,

хто б допоміг мені.

1. Мене (наче) стадо биків, окружили, мене, як тучнії воли, обступили.
2. Пащі свої роззявили на мене,

як той лев, що рикаючи рве, пориває.

1. Немов вода, розлився я,

і   розсипались всі мої кості.

Стало серце моє, як той віск, що тане у грудях моїх.

(1) Пор. Мт 27, 39-43.

1. Висохло, як черепок, моє горло,

і язик мій прилип мені до підбеніння, (1) і в порох смерти звів еси мене.

1. Бо мене, (мов) собача тічня, окружили, (2) юрбою лукавих мене обступили,

мої руки і ноги у мене пробили,

1. всі кості мої почислили.

На мене споглядають

і з мене насміхають.

1. Між себе одежу мою розділили,

а про плаття моє вони кидають жереб. (3)

1. Ти ж, Господи,

не віддаляй своєї помочі від мене, зверни увагу на мій порятунок.

1. Від меча збережи мою душу,

моє добро єдине від собачих кігтів.

1. Рятуй мене від пащі лева,

мене нещасного від рогів однорожців.

1. Твоє ймення братам моїм буду звіщати, серед (людського) збору Тебе прославляти:
2. « Ви, що перед Господом боязкість маєте, Його величайте;

увесь Яковів роде,

Його прославляйте.

Всі нащадки Ізраїля,

Його почитайте.

1. Бо Він не згордував,

ні молитву бідного відкинув,

ані своє обличчя відвернув від нього.

І коли він Його призивав,

Він йому послух давав ».

1. Тобі хвала від мене у великім зборі.

Мої обітниці сповню

перед обличчям (всіх) тих, що бояться Його.

1. Пор. Ів 19, 28.
2. Пор. Ів 20, 25. Тучні (васанські) воли й тічня собак, це тяжкі вороги.
3. Пор. Мт 27, 35; Ів 19, 24. Згідно з римським звичаєм, одежа засуджено­го злочинця належала до воїнів, що виконували смертний присуд.

1. Будуть їсти убогі та й наситяться, (1) і Господа величатимуть ті,

що шукають Його:

« Хай повсякчас живуть ваші серця ».

1. Схаменуться й до Господа звернуться всі земнії країни.

І   поклонятимуться перед Ним всі покоління народів.

1. Що до Господа царство належить, і Він володар єсть народам.
2. Будуть їсти й поклоняться всі, що живуть на землі.

Перед Ним припадатимуть всі, що вертаються в землю.

І душа моя в Нім буде жити.

1. Та й нащадки мої Йому будуть служити

й про Господа родам грядущим вістити. (2)

1. Буде й небо Його справедливість людям прийдешнім звіщати,

що Господь учинив єсть для них.

22.

ДАБРИЙ ПАСТИР Псалом Давидів (3)

1. Господь єсть мій пастир,

тому не зазнаю в нічім недостатку.

1. На місці, на тім, де зелена трава, там мене поселив;

до тихих потоків мене запровадив

1. Убогі насичувались останками, що лишались з усепальної благодар- ственної жертви. В Новім Завіті, це Євхаристійна жертва.
2. Не тільки живі, але й померлі та й ті, що на світ прийдуть, будуть по­клонятися правдивому Богу.
3. Святе Письмо Старого Завіту часто називає Бога пастирем. Див. Іс40, 10-11; Єр 31, 10.

1. і душу мою покріпляє;

мене Він наводить на праві стежини свого імення ради.

1. І хоч би я йшов серед смертної тіні, то не злякаюся лиха,

бо Ти еси зо мною.

Твій жезл і палиця твоя, (1) вони потішають мене.

1. Передо мною стола Ти заставив перед очима тих, що повстають на мене.

Ти голову мою оливою помазав,

і   чаша моя, що повна питва, (2) вельми дорогоцінна.

1. Так милість твоя супроводити буде мене по усі дні мойого життя.

Тим житиму в домі Господнім, як довго триватимуть дні.

23.

ПОХІД З КИВОТОМ НА СІОН Псалом Давідів (3) на перший день після суботи

1. Господеві належить земля і повнота її, увесь земний круг та й усе,

що на ньому живе.

1. Він бо його на морях оснував і між річками його утвердив.
2. Хто вийде на гору Господню

й хто стане на місці Його, на святім?

1. В кого руки невинні та й чистеє серце, хто пустоти у душу свою не прийняв, ні ближньому своєму зрадно присягав.

1. Ізраїльський пастух мав із собою дві палиці: одну коротку, але грубу, що нею обороняв отару перед дикими звірями, другу довгу, закривлену, що на неї спирався.
2. Чаша, сповнена пиття, це образ Пресвятої Євхаристії.
3. Пс 23, це пісня, що її співали напереміну два хори під час урочистого походу на Сіонську гору.

1. Такий від Господа благословення прийме і милість від Бога, від Спаса свого.
2. Це рід таких, що Господа шукають, обличчя Бога Якова глядають.
3. Відкрийтеся широко брами,

й відчинітесь, ворота предавні, (1) та й увійде Цар слави.

1. « Хто ж то єсть той Цар слави ? »

« Могутній і сильний Господь,

Господь сильний в бою ».

1. Відкрийтеся широко, брами, відчинітесь, ворота предавні, та й увійде Цар слави.
2. « Хто ж то єсть той Цар слави ? »

« Це Господь небесних сил, (2) це Він єсть Цар слави ».

24.

МОЛИТВА ПРО ПОМІЧ І ПРОЩЕННЯ ГРІХІВ Провідникові хору. Псалом Давидів (3)

1. До Тебе, Господи, підношу свою душу, на Тебе, Боже мій, надію покладаю; не дай, аби я засоромивсь довіку, щоб мої вороги не сміялися з мене!
2. Бо всі, що Тебе дожидають, осоромлення ті не приймають.
3. Хай посоромляться ті,

що беззаконності, ще й легкодушно, вчиняють.

1. Ворота предавні, це стародавні ворота до замку Євусеїв, що стояв на Сіонській горі перед приходом Ізраїльтян до Обіцяної Землі.
2. Господь (небесних) сил, Саваот, це Бог, невидний провідник ізраїль­ських військ. Див. 2 М 7, 4.
3. Пс 24 походить з часу бунту Авесалома.

1. Вкажи мені, Господи, свої путі

й ходити твоїми стежками мене научи.

1. Веди мене в правді своїй та й мене научай.

Бо Ти еси Бог, Ти мій Спас, і Тебе кожен день дожидаю.

1. Згадай, Господи, ласку свою і своє милосердя предвічне.
2. Гріхів моєї юности

й моєї несвідомости не пом’яни.

У милості своїй згадай мене ласкавости своєї ради, Господи.

1. Добрий і правий Господь,

тож блудящим вказівку в дорозі дає.

1. Покірних провадить на праведний суд, прибитих своєї путі научає.
2. Всі Господні стежки,

то милість і правда для тих,

що Його заповіт і свідоцтва Його зберігають.

1. Свойого ймення ради, Господи, прости й мій гріх, бо він великий.
2. Коли єсть чоловік, який Господа чтить, так (Господь) йому вкаже дорогу,

що він її вибрати має.

1. Душа його все пробуватиме в щасті, і рід його землю посяде. (1)
2. Господь сила для тих, що бояться Його;

Він їм свій заповіт виявляє.

1. Мої очі до Господа завжди,

щоб Він перед сіттю зберіг мої ноги.

1. Зглянься на мене і змилуйсь над мною, бо я самітний і убогий.

(1) Посісти землю, це мати участь у нагороді праведних.

1. Журб у серці моїм побільшилось, визволь мене із моєї недолі.
2. Глянь на нужду мою і на муку мою та й мені всі провини прости.
3. Подивись на моїх ворогів, як намножилось їх,

яку вони злобну ненависть до мене взяли.

1. Душу мою хорони й мене визволь, щоб не стидатись мені,

що Тобі довіряю.

1. Хай невинні і праві мене бережуть,

бо на Тебе лиш, Господи, я покладаюсь.

1. Визволь Ізраїля, Боже, від всіх його страждань.

25.

МОЛИТВА НЕВИННОГО
Псалом Давидів (1)

1. Суди мене, Господи,

щоб я в невинності моїй ходив

і, маючи на Господа надію, не спіткнувсь.

1. Перевір мене, Господи, і досвідчи мене;

нутро моє й серце моє просліди.

1. Що милість твоя в мене перед очима і правда твоя до вподоби мені.
2. Не сидів я на раді з лихими людьми,

ані з тими, що творять лукавсто, не сходжусь.

1. Я ненавиджу збори злочинців

і   не сяду з безбожними разом.

1. Пс 25 складений тоді, як цар Савло переслідував Давида.

1. В невинності руки свої обмиваю, (1)

як до твого жертовника, Господи, я приступаю,

1. щоб похвальную пісню Тобі заспівати і про всі чудеса твої розповідати.
2. Я, Господи, люблю красу у твоїм домі і місце, де слава твоя пробував.
3. Не погубляй з безбожними душі моєї й життя мого через людей,

що пожадають крови.

1. Що проступки в їхніх руках, що правиця їх підкупів повна.
2. А що я у невинності моїй ходжу,

рятуй мене, Господи, й зглянься над мною.

1. Нога моя стане на правій дорозі, і, як люди зберуться (в святині), я буду Господа благословляти.

26.

МОЛИТВА У ВЕЛИКІЙ НЕБЕЗПЕЦІ Псалом Давидів. Перед помазанням (2)

1. Господь світло моє і мій Спас, кого мені боятись?

Господь оборонець мойого життя, кого мені лякатись?

1. Коли лукавії наближаться до мене, щоб моє пожерти тіло,

так ті, що мене переслідують, і мої вороги, знеможуться й поляжуть.

1. На знак невинности старозавітні перед їдою, молитвою і, як мали йти до святині, священники ж перед приношенням жертви й судді перед виданням присуду, вмивали собі руки. Див. Мт 27, 24.
2. На царя помазали Давида найперше висланці покоління Юди (2 Сам 2, 4-11). Після ж того, як цар Савло переслідував Давида, він утікаючи прибув до місцевости Номви, де первосвященик Авімелех дав йому й зголоднілій його дружині спожити хліби предложення. Див. 1 Сам 21, 1-2. До того побуту в святині й стосується Пс 26.

1. Хоч став би в зброї проти мене й полк, то серце не вжахнеться в мене;

коли б кругом мене зчинилась борня, я не стану й тоді зневірятись.

1. Одного лиш прошу у Господа та й про теє благаю,

щоб в домі Господнім я міг пробувати кожного дня у моєму житті.

Щоб на Господню красу споглядати, як тільки явлюся в святім Його храмі.

1. Бо Він збереже мене в своїм наметі і в день горя мойого

мене в таємнім місці свого намету заховає, мене на скелю проведе.

1. І, ось тепер Він голову мою підносить понад моїх ворогів,

що мене окружають.

А я в Його святині

на радощах похвальну жертву принесу

й співати буду Господеві й пригравати.

1. Почуй же, Господи, мій голос, коли до Тебе покликаю;

ізглянься надо мною й вислухай мене.

1. Тебе моє серце благає:

« За Тобою лице моє тужить ».

Тебе мої очі глядають,

Господи, твого обличчя шукаю.

1. Не відвертай від мене твойого лиця, ні в гніві від свого слуги відхиляйся.

А будь мені помічником, не оставляй мене, ні не відкидай мене, Боже спасіння мого.

1. Як мій батько покине мене й моя мати, так Ти, Господи, приймеш мене.
2. Закон мені, Господи, дай на дорозі твоїй і на правую стежку мене наводи,

щоб я уникнув моїх ворогів.

1. Не віддавай мене на волю гнобителів моїх,

бо проти мене неправедні свідки повстали та й вповні неправду сказали.

1. Я вірю, що блага Господні

в країні живущих буду оглядати.

1. Надійсь на Господа, будь мужній, і хай серце кріпиться твоє,

і   Господа жди - дожидайся.

27.

МОЛИТВА ПРО РЯТУНОК ПЕРЕД ВОРОГАМИ Псалом Давидів (1)

1. Я, Господи, кличу до Тебе

« Мій Боже, не будь мовчаливий до мене! »

Щоб, як будеш до мене мовчати, не став я подібний до тих, що ісходять до гробу.

1. Вислухай, Господи, голос благання мого, як до Тебе молюся,

як руки свої простягаю до храму святого твого.

1. Не дай мені разом із грішними впасти і з тими, що злочини творять,

мене не губи.

Що мирно до ближніх своїх промовляють, та злобу в серцях своїх мають.

1. Дай же їм, Господи, згідно з учинками їх і за лукавії заміри їх,

 

згідно із рук їх ділами їм дай, їхню їм плату віддай.

 

1. Що на Господа вчинки вони не зважають, ані на діла, Його рук.

Ти їх повали і вже не підіймай їх.

1. Благословен Господь,

що вислухав голос благання мого.

1. Господь помічник мій і мій оборонець.

Як серце моє покладатися буде на Нього, то Він допоможе мені.

І тіло моє процвіте,

як буду Його прославляти від серця мого.

1. Господь сила народу свого

та й свого помазанця (1) Він оборонець і Спас.

1. Спаси народ свій, Господи,

і своєму насліддю дай благословення.

І пастирем будь їм і їх ізвеличуй довіку.

28.

БОЖА МОГУТНІСТЬ

Псалом Давидів. На закінчення (Свята) Кучок

1. Приносіте Господеві, Божії синове, (2)

Господеві в жертву приносіть ягнят.

Приносіть їх Господеві на славу і честь,

1. приносіть Господеві на славу імення Його, поклоняйтеся Господу

в святім його храмі.

1. Над хмарами Господній голос, (3)

Бог слави загримів.

Господь над водами великими.

1. Господній голос повен сили,

Господній голос премогутній.

1. Помазанець, це цар Давид. Пор. Пс 17, 51.
2. Божії синове, це Божі вибранці.
3. Господній голос, це грім.

1. Голос Господній кедри ламає,

Господь торощить кедри й на Ливані. (1)

1. Він чинить, що, наче телятко, стрибає Ливан, Сиріон (2) же, немов молоде в однорожців.
2. Голос Господній огненнеє полум’я сипле,
3. Господній голос пустиню стрясає,

Господь потрясає й кадійську пустиню. (3)

1. Господній голос оленів полошить і в дібровах проріджує гущу.

Нехай в Його храмі (всі) «Слава» голосять І

1. Господь, що на воднії хвилі сідає, довіку Господь хай як Цар засідає.
2. Хай силу Господь своїм людям дає, Господи, благослови свій народ супокоєм!

29.

ДЯКА ЗА РЯТУНОК В СМЕРТНІЙ НЕБЕЗПЕЦІ

Псалом. Давидова пісня на святковий (день) посвячення місця під

святиню (4)

1. Ізвеличу, Господи, Тебе, бо Ти підняв єси мене

й не звеселив надо мною моїх ворогів.

1. Господи, Боже мій, я до Тебе взивав,

та й Ти зцілив мене.

1. Ливан - Біла гора, це західне пасмо високих гір на північ від Палес­тини. В Ливанських горах, вкритих гордими кедрами й сумними кипарисами, стрункими тополями та крислатими дубами, виводилось багато всякої звірини.
2. Сиріон, це гора Єрмон в гірськім пасмі Антиливану, на схід від горіш­нього Йордану.
3. Кадійська пустиня простягається на північ від Синаю. Там перебував Мойсей близько сорок років із своїм народом.
4. Проти Божої волі Давид звелів перелічити народ, Ізраїля і Юду. Як кару за те послав Бог пошесть на його народ. Щоб переблагати Бога, Давид купив у Аврани кусень землі, щоб там поставити жертовника й на нім принести благальну жертву. Після того перестали шаліти пошесті. Дйв. 2 Сам 24, 1-25. На тому місці збудував Давидів син, цар Соломон, святиню.

1. Господи, Ти з того світу мою душу вивів, урятував єси мене,

щоб не зійти мені до гробу.

1. Співайте Господеві, праведні Його,

і   прославляйте пам’ять святости Його.

1. Хоч бо і смуток у гніві Його, проте життя у намірі Його;

у вечорі приходить плач, а вранці же радість.

1. А я у гордості моїй казав:

« Не захитаюся довіку ».

1. Господи, з ласкавої своєї волі Ти силу дай мені і почесть.

Та як Ти відвернув лице своє, то я стривожився.

1. Тоді до Тебе, Господи, я кликав і до Бога мойого молився:
2. « Яка Тобі користь з моєї крови, як я зійду до гробу?

Чи буде порох Тебе величати і твою ласку сповіщати ? »

1. Господь почув те й зглянувся на мене,

Господь, помічником мені Він став.

1. Ти обернув мені мій плач у радість, здійняв єси веретище моє

й оперезав мене веселістю,

1. щоб я ще міг Тобі на арфі грати, а не сумувати.

О    Господи, мій Боже,

Тебе повік я буду величати.

ЗО.

МОЛИТВА В ЧАС ВАЖКОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ Провідникові хору. В час захоплення. (1) Псалом Давидів

1. На Тебе, Господи, вповаю,

не дай мені набратись сорому до віку.

В своїй справедливості визволь мене І

(1) Пс ЗО, це молитва Давида, як Савлові люди були оточили його на пус­тині Маон у Юдеї. Пор. Пс 16.

1. Прихили до мене своє ухо, поспішися мені на рятунок; заступником будь мені, Боже, і пристановища домом,

щоб мене ізцілити.

1. Бо Ти сила моя й мій пристанок, і задля імення свого

Ти ведеш мене й мною керуєш.

1. Ти виведеш мене з тієї сіті, що заставили потай на мене,

бо Ти єси, Господи, мій оборонець.

1. В руки твої віддаю мого духа, (1)

Ти ж порятуй мене, Господи, милостивий Боже.

1. Ти тих єси зненавидів,

що божищам марним довіряють, а я на Господа надію покладаю.

1. Радію й веселюся через твою милість, бо Ти ізглянувся на моє горе,

поміг душі моїй в скорботі

1. й не передав мене в ворожі руки,

а на місці простірнім поклав мої ноги.

1. Ізмилуйсь, Господи, над мною, бо я горюю;

від смутку запалося око моє, душа моя й тіло моє (ізмарніли).

1. Життя бо моє у журбі проминає, й літа мої в зідханнях.

Знемоглась моя сила в терпіннях і мої обезсилились кості.

1. Через многих моїх ворогів

і   в сусідів моїх посміховищем став я і страховищем тим, що знайомі мені. Вони, як зобачать мене, геть від мене тікають.

(1) Пор. Лк 23, 46.

1. Від серця, забули мене, наче мертвого, я сам мов розбита посуда.
2. Поговори бо чую від многих, що навколо на мене чигають, збираються разом на мене і радять, як у мене життя відібрати.
3. Та я на Тебе, Господи, складаюсь; я мовлю: « Ти мій Бог єси ».
4. В руках твоїх доля моя.

Визволь мене з рук моїх ворогів, і від тих, що мене переслідують.

1. Роз’ясни твоє обличчя на свого слугу, спаси мене у своїм милосерді.
2. Хай, Господи, сорому не наберуся, що Тебе призиваю.

Нехай нечестиві покриються соромом та й западуться під землю.

1. Хай заніміють зрадливі уста,

що мерзоту верзуть на честиву людину із погордою й серед зневаги.

1. Яка превеликая сила твоєї, Господи, доброти!

Її Ти для тих зберігаєш,

що боязкість перед Тобою мають.

Її приготував єси для тих, що перед людськими синами на Тебе уповають.

1. Ти ласкою своєю, мов серпанком, їх перед напастю людей закриваєш і їх у своєму наметі

від язиків супротивних ховаєш.

1. Благословен Господь, що предивную милість свою мені виявив ув оборонному місті.
2. А я в переляку моїм був сказав:

« Відкинений я з-перед твоїх очей ».

Однак Ти, Господи, почув єси голос (тривожний) мого благання, як я до Тебе кликав.

1. Любіте Господа, всі праведні Його, бо побожних милує Господь,

а тяжко відплачує тим, що діють в гордині безмірній.

1. Сміливо дійте

й кріпіть своє серце усі, що в Господа ваша надія.

31.

ПУТЬ ДО ПРОЩЕННЯ ГРІХІВ Псалом самого Давида для науки (1)

1. Щасливі ті, що прийняли прощення беззаконностей, і їх гріхи закрито.
2. Щаслив той чоловік,

що йому Господь гріха не пам’ятає, ані в душі його лукавости немає.

1. Як довго я мовчав, то ниділи кості у мене, що я ввесь день стогнав.
2. Бо вдень та й уночі

твоя рука тяжіла надо мною; в моєму стражданні я вивсь, немов терня вбивав би хто в мене.

1. Коли ж Тобі свою провину я відкрив, і гріха мого не затаїв,

і як сказав:

« У проступку моїм признаюсь Господеві », то Ти простив безбожність мого серця.

1. Тому нехай так молиться до Тебе усякий праведник у час потреби, щоб, як велика прийде повідь,

до нього не наблизилась.

1. Ти пристановище моє у смутку, що мене огортає.

Моя ти радосте, ослобони мене від горя, що на мене спадає.

1. (Сказав єси:) « Навчу тебе

й справлятиму тебе на тую путь, що маєш нею йти, й зверну на тебе мої очі.

1. Не будьте ж ви, неначе кінь і мул, що розуму у них немає; уздечкою й зубилом рота їм стягніть, а то не підуть за тобою ».
2. Багато треба кар на грішника, та хто на Господа вповає, такого милість пригортає.

Тож веселітеся у Господі

й радійте, праведні,

та й тіштеся, всі праві серцем.

32.

БОЖЕ ПРОВИДІННЯ
Псалом Давидів (1)

1. Радійте, праведнії в Господі, бо правим належить похвала.
2. Хвалу Господню висказуйте на гуслах,

на арфі, на десятиструнній, йому пригравайте.

1. Новітньої пісні Йому заспівайте, красно іграйте Йому й покликайте.

1. Бо праве у Господа слово,

й Він вірен у всіх своїх вчинках.

1. Господь любить ласкавість і праведен суд, ласки Господньої повна земля.
2. Господнім словом небо утвердилось, від подиху уст Його вся Його сила. (1)
3. Він збирає, як в міх, морські води й складає у сховках безодні.
4. Хай Господа буде боятися ціла земля, та й дрижатимуть перед Ним всі,

що живуть на землі.

1. Бо Він сказав, і сталося,

Він ізвелів, та й утворилось.

1. Господь народів задуми унівець обертає і замисли людей Він відкидає,

відкидає й княжі постанови.

1. Постанова ж Господня повік пробуває, й задуми серця Його з роду в рід.
2. Щасливий той народ,

що Богом у нього Господь,

той люд, що Він його собі на власність вибрав.

1. Із неба дивиться Господь, бачить всіх людських синів.
2. Із місця свого пробування на всіх, що живуть на землі, споглядає.
3. Бо серце у кожного з них сотворив,

Він всі їх справи знає.

1. Із військом великим цар не побіджає, та й силача його велика сила не рятує.
2. І кінь не певний в порятунку,

бо й сам, хоч сила в нього є велика, не може врятуватись.

(1) Небесні сили, це зорі.

1. Ось очі Господа (глядять) на тих, що бояться Його

і що милорердю Його довіряють.

1. Він від смерти їх душі рятує

і, як голод настане, Він їх нагодує.

1. Душа наша за Господом тужить, бо Він помічник, Він нам оборонець.
2. Тому наше серце у Ньому радіє,

й ми святому іменню Його довіряєм.

1. Хай зійде на нас твоя, Господи, милість, бо тільки на Тебе надію ми маєм.

33.

ПОХВАЛА ГОСПОДНІЙ ОПІЦІ

Псалом Давида, як він змінив своє лице перед Авімелехом, (1) і, ним

відправлений, відійшов

1. Благословлятиму Господа всякого часу: хвала Його завжди мені на устах.
2. Величатися буде душа моя Господом; хай те чують покірні й радіють.
3. Величайте Господа зо мною,

та й поспільно імення Його виславляймо.

1. Коли я Господа шукав,

Він все вислухував мене

та й від усіх моїх скорбот Він визволяв мене.

1. Приступіть до Нього, щоб Вас просвітив, і сором у вас не покриє облич.
2. Як бідний покликає,

Господь йому послух дає

(1) Первосвященик Авімелех відіслав Давида, як він утікав перед Савлом, до филистимського царя Ахіса в Геті, але там слуги пізнали його, й йому до­велось удавати божевільного. Див. Пс 26; 1 Сам 21, 10.

та й від усіх його скорбот Він його визволяє.

1. Господа ангел у зброї стає кругом тих, що бояться Його,

і    Він їх визволяє.

1. Попробуйте й побачите, який добрий Господь.

Щаслив той чоловік, що Йому довіряє.

1. Будете боятись Господа, всі вгодники Його,

бо нема недостатку у тих, що бояться Його.

1. Багаті збідніють, а то й зголодніють, а ті, що Господа шукають,

браку в ніякім добрі не зазнають.

1. Прийдіть, діти мої, (1) послухайте мене, Господнього страху навчу вас.
2. Хто ж то людина така, що милує життя

й рада бачити щаснії дні?

1. Повздержуй від злого свого язика, й не мовте, уста твої, зради.
2. Ухиляйсь від лихого й добро лиш чини, бажай згоди й її добивайся.
3. Господа очі на праведників, і до молитви їх уші Його.
4. Але лице Господнє супротивне тим, що чинять зло,

щоб і пам’ять їх стерти з землі.

1. Взивають праведні,

Господь же вислухує їх

і від усяких їхніх смутнів Він визволяє їх.

(1) Словом « діти » звертались законовчителі до своїх Учнів.

1. Господь є близький до засмучених в серці і покірливих духом спасає.
2. Чимало'є скорбот і в праведних, але від них усіх Господь їх визволяє.
3. Господь усі їх кості зберігає, ніже одная не зломиться з них.
4. Смерть грішників нещасна,

а ті, що ненавидять праведників, загибають.

1. Господь визволяє душі слуг своїх,

і   ніхто, що на нього вповає, не гине.

34.

МОЛИТВА ПРО ПОМІЧ ПРОТИ ВОРОГІВ (Псалом) Давидів (1)

1. Суди моїх кривдників, Господи, тих подолай, що воюють зо мною.
2. Візьми меч і щита

та й устань на підмогу мені.

1. Добудь списа й дорогу тим загороди, що мене напастують.

Скажи до моєї душі:

« Я спасіння твоє ».

1. Хай застидаються і засоромляться ті, що на життя моє важать.

Нехай подадуться назад і соромом вкриються ті, що задумують згубу мені.

1. Хай стануть, мов порох під подувом вітру, як ангел Господній наступить на них.
2. 
   Хай буде дорога їх в пітьмі й ховзька, та й ангел Господній нехай переслідує їх.
3. Бо вони безпричинно на мене наставили свої погубнії сіті.

Безвинно з моєї душі насміхались.

1. Нехай упаде на них сіть, як не будуть її сподіватись, і тенета, заставлені потай, нехай їх упіймають;

хай самі в свою пастку впадуть.

1. Душа ж моя хай в Господі радіє, нехай веселиться рятунком Його.
2. Хай говорять усі мої члени:

« Хто до Тебе, Господи, подобен? »

Ти рятуєш слабого з рук тих, що сильніші за нього; нужденного та й бідаря перед тими, що грабують його ».

1. Несправедливі свідки проти мене встали й чого я несвідомий,

в тім мене вину вали.

1. За добро мені лихом платили, мою душу та й осиротили.
2. А я, як вони бідували, в веретище вдягався;

я постом морив свою душу, та й сердечна молитва моя передо мною стелилась.

1. Як за другом, мов за нашим братом, за ними я так побивався;

як той, що плаче і сумує, так я упокорявся.

1. Вони ж, як я страждав, радіючи збирались, збиралися, щоб несподівано на мене звалилася сила ударів.

Хоча і розходились в помислах, переслідування не нехали.

1. Спокушали мене й на наругу давали, скреготали на мене своїми зубами.
2. Чи довго Ти, Господи, будеш глядіти? Захисти мою душу від їхньої злоби,

мою єдиную від левів.

1. Я дяку Тобі у великім прилюдді віддам, прославлю Тебе при великому здвизі народу.
2. Нехай надо мною не тішаться ті, що лукаво на мене враждують,

що без причини ненависть до мене взяли, хай не моргають очима.

1. Зо мною бо, правда, спокійно говорять, та на мирних в країні задумують зраду.
2. Бо широко роти свої роззявляють на мене і мовлять: «Ах, добре так, добре,

це бачим своїми очима! »

1. Господи, видівши те, не мовчи!

Не відступайся, Господи, від мене!

1. Встань, Господи, та й уважай на мою оборону, мій Боже й мій Господи, на мою справу.
2. Суди мене по справедливості своїй,

Господи, Боже мій,

нехай не радіють вони надо мною.

1. Нехай не говорять у своїх серцях:

« Добре так, добре, так нам по душі », ні не кажуть: « Ми його заїли ».

1. Хай враз завстидаються і засоромляться ті, що з нещастя радіють мого.

Хай у ганьбу та в безчестя огорнуться ті, що грізно на мене гукають.

1. Нехай веселяться і тішаться ті, що щастя бажають мені,

і хай повсякчас покликають:

« Господи, славен єси, що хочеш спокою твоєму слузі ».

1. І буде язик мій твою справедливість звіщати, хвалу твою кожного дня (величати).

35.

ВЧИНКИ БЕЗЗАКОННИКІВ
Провідникові хору. Псалом Господнього слуги Давида (1)

1. Що нечестивий говорить собі:

« Можна грішити »,

то до Бога пошани нема в нього перед очима.

1. Хитро бо чинить він перед обличчям Його, щоб накрити своє беззаконство й ненависть.
2. Слова його уст, беззаконня й облуда; не хоче розуміти, ні добро творити.
3. Задумує злочин на своїй постелі, помагає на всякій недобрій дорозі,

й ненависти в ньому до зла не буває.

1. Господи, милість твоя аж до неба сягає, і ласка твоя ген до хмар.
2. Справедливість твоя, як найвищії гори, а суди твої, як глибоченнеє море.

Людей і скоти, Господи, зціляєш.

1. Як же намножив єси своєї милости, Боже!

Людські сини під покров твоїх крил прибігають.

1. Ситі щедротами дому твого,

бо Ти їх з потоку розкошів своїх напуваєш.

1. Бо в Тебе джерело життя,

в твоїй світлості бачимо світло.

1. Прибав ласки своєї для тих, що Тебе знають,

і   вияви тим справедливість твою, що серце невиннеє мають.

1. Хай на мене нога гордія не ступає, ані грішна рука мене не доторкає.

(1) Пс 35 походить з того часу, що Пс 13.

1. Бо попадають ті,

що беззаконня вчиняють,

їх повалять, що не зможуть вже встати.

36.

ОМАННЕ ЩАСТЯ ЛУКАВЦІВ
Псалом Давидів (1)

1. Не будь нетерплячий до тих, що лукавлять, ані не завидуй на тих,

що беззаконня чинять.

1. Бо як трава, вони скоро зов’януть

і хутко, мов листя зелене, пожовкнуть.

1. Надійся на Господа й чини лиш добро, тоді заселятимеш землю

і будеш багатства її поживать.

1. Нехай буде в Господі радість твоя, а Він тобі дасть,

чого серце твоє забажає.

1. Відкрий Господеві дорогу свою

й на Нього надію (свою) покладай, а Він все, (як належить), учинить.

1. І дасть, що твоя справедливість буде, як світло, сіяти,

і твоя правота, мов полудень.

1. Корись Господеві й до Нього молись, ніяк не гнівися на того,

кому щастя сприяє в дорозі його, хоча б на людину, яка чинить лихо.

1. Повздержуйсь від гніву, ба й нехіть покинь, не запалюйсь лукавство творити.
2. Бо ті, що лукавлять, загинуть,

а ті, що надію на Господа мають, унаслідують землю. (2)

1. Пс 36 розвиває думку Пс 35, 12-13.
2. 3 посіданням Обітованої Землі було зв’язане почитання Бога в єруса­лимській святині, а так щастя в небі. Пор. Мт 5, 5.

10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Ще трохи, й нестане вже грішника; а ти станеш за місцем по ньому шукати, та його вже не знайдеш!

Покірливі ж землю посядуть і будуть втішатися повним спокоєм.

Назирає праведного грішник, і скрегоче на нього своїми зубами.

Та з нього Господь насміхається, бо бачить, що день його вже наближається.

Хоч грішні меча добувають і лука свого натягають, щоб бідного й нужденного звалити, щоб праведних серцем убити,

то мечі їх застрягнуть у їхніх серцях, і поломляться їхнії луки.

Кращий у праведника невеличкий достаток, ніж великі багатства у грішних.

Бо рамена безбожних поламані будуть, а справедливих Господь підпирає.

Господь знає шляхи неповинних, і їхнє насліддя пробуде довіку.

Вони не заломляться і в лихолітті та й ситі в днях голоду будуть.

Бо грішні загинуть, ворожі ж до Господа в час, як будуть багаті й почнуть величатись, як дим той щезає, іщезнуть.

Грішник, коли позичає, то вже не звертає, а праведник ще милосердиться й іншим дає.

Бо ті, що їх благословляє,

унаслідують землю,

тії ж, що їх проклинає, загинуть.

Господь керує кроками людини, як дороги її до вподоби Йому.

1. Хоч і впаде, але не вдариться, бо Господь ,її руку скріпляє.
2. Як довго був я молодий, та й як уже постарівсь,

я не бачив правої людини, аби була покинута, ні нащадків її, які хліба просили б.

1. Вона кожен день дає милостиню й позичає, та в достатках потомки її пробувають.
2. Тому ухиляйся від зла і добро лиш чини, й будеш жити по вічні віки.
3. Бо Господь справедливості радий та й богобійних своїх не покине;

(В|ін збереже їх до віку), беззаконників же покарає,

та й нащадки безбожних загинуть.

1. А праведнії унаслідують землю й на ній будуть жити до віку.
2. Уста праведника висловляють премудрість, язик же його правосуддя голосить.
3. Що закон його Бога у серці його, то і кроки його не схитнуться.
4. Назирає за праведним грішник, поривається навіть його умертвити.
5. Господь же його не полишить йому у руках, ні не дасть осудити його,

коли його стануть судити.

1. Ти на Господа жди

і   дороги його бережи, (1) так тебе Він поблагословить, щоб ти унаслідував землю.

(1) Господні дороги, це Божі заповіді.

Коли ж грішникам прийде затрата, побачиш.

1. Я видів безбожника, як він пишавсь

і, мов кедри на горах Ливанських, виносивсь.

1. Та проходив я, й ось вже нестало його; і шукав я за ним,

та по ньому і слід не остався.

1. На невинність вважай і гляди правоти, бо по згідливім мужеві слід остається.
2. Беззаконники ж разом загинуть усі, та й потомки безбожних пропащі.
3. Спасіння ж праведним від Господа та й оборона їм, як прийде горе.
4. Так їм Господь допомагає і їх захищає

від нечестивих Він їх визволяє і їх (при житті) зберігає, вони бо Йому довіряють.

37.

МОЛИТВА В КАЯТТІ

Псалом Давидів. На спомин (про жертви) в суботу. Під час жертов

при кінці тижня

1. Господи, ні не картай мене в гніві своїм, (1) ні не завдавай мені кари в своїм пересерді.
2. Бо ось в мене вбилися стріли твої, і Ти свою руку зміцнив надо мною.
3. Немає здоров’я у тілі моїм на вид гніву твого;

у костях моїх супокою немає через те, що так тяжко страждаю.

(1) Пс 37 складений, як Пс З, в час великого горя, що в ньому находився Давид під час бунту Авесалома.

1. Бо страждання мої мені голову перевищили,

немов важкий тягар, на мені затяжіли.

1. Розгнилися і розгноїлися рани мої та через мій нерозум.
2. Знужденнів я і вельми зігнувсь, увесь день я тиняюсь сумний.
3. Запалінням бо сповнені стегна мої, (1) що здоров’я у тілі моєму немає.
4. Ізнемігся я й надто пригноблений став, ридаю, бо серце у мене щемить.
5. Господи, перед Тобою все моє горе, та й. стогнання мої

перед Тобою не скриті.

1. Тривожиться серце моє, моя сила мене опустила, а ясність у моїх очах

її вже у мене немає.

1. Мої друзі й найближчі мої наближались до мене, та стали,

та й оподаль домашні мої поставали.

1. Лиш ті напастують мене, що на моє засідають життя; а що мені лиха бажають, то безумства складають

і   про підступ ввесь день промишляють.

1. А я, мов глухий, що й не чую,

і, наче німий, що вже й уст своїх не відкриває.

1. І став я, як той чоловік, що не чує,

що в устах своїх слів оправдання не має.

1. На Тебе лиш, Господи, маю надію,

Ти мене вислухай, Господи, Боже мій.

(1) Стегна, по думці стародавніх, це осідок мужеської сили.

1. Тому то кажу:

« Щоб мої вороги не сміялися з мене; а коли б спотикнулися ноги мої, щоб погрози мені не давали ».

1. Проте я на рани готов,

і   болізнь моя завжди передо мною.

1. Бо провину мою виявляю

і гріхом своїм сильно журюся.

1. Та мої вороги ще живуть

і скріпляються більше за мене

та й ще більшає тих,

що до мене неслушно ненависть взяли.

1. Що, відплачують лихом мені за добро, глузують із мене за те,

що за добром їхнім я побиваюсь.

1. Не лишай мене, Господи,

Боже мій, не віддаляйся від мене!

1. Поспішися на поміч мені,

Господи, Боже спасіння мого.

38.

МОЛИТВА В ГОРІ

Провідникові хору. Давидова пісня для (хору) Ідитуна (1)

1. Я сказав: « Що своїх берегтиму доріг, щоб моїм язиком не грішити.

Я поставив сторожу при моїх устах, як довго грішник був передо мною ».

1. Німував я та й упокорявсь

і мовчки терпів без полегші; та мій біль поновлявся.

(1) Ідитун був зо своїми шістьма синами музикою в єрусалимській святині. Див. 1 Цр 25, 1.

1. В мені серце моє загорялось і в хвилинах задуми розгорялодя, наче вогонь.

Я промовив своїм язиком:

1. « Скажи мені, Господи, мою кончину, і число моїх днів, яке єсть,

щоб я знав,скільки ще зостається мені.

1. Ось на п’яді відмірив єси мої дні, та й істота моя,

як нічогісінько перед Тобою.

Справді, усе марнота, кожна живуща людина.

1. Дійсно, як тінь, проминає людина й тубурється марним при тім.

Громадить скарби і не знає,

для кого їх збирає. »

1. Та на кого мені покладатись?

Чи не на Тебе лиш, Господи?

Таж істота моя лиш від Тебе походить.

1. Від моїх всіх страждань мене визволь, на наругу безумним мене не давай.
2. Німую та й уст своїх не відкриваю, ось бо Ти так вчинив.
3. Від мене удари свої відверни,

бо від сили твоєї руки серед кари скінчуся.

1. Дорікаючи за беззаконня,

Ти людину караєш,

її ж душу, немов павутиння, Ти сушиш.

Так, як подих лиш, всяка людина.

1. Вислухай, Господи, щиру молитву мою і благання моє в свої уші прийми,

на сльози мої не мовчи.

Бо я лиш мандрівник в Тебе й гість на землі, як усі мої предки.

1. Дай полегшу мені, щоб спочити я міг, поки не відійду,

та й зовсім не буде мене (на землі).

39.

ПОДЯКА Й БЛАГАННЯ
Провідникові хору. Псалом Давидів (1)

1. Дожидать, дожидався я Господа, та й Він зглянувсь на мене

і   вислухав ревне благання моє.

1. І вивів мене із погубної пропасти, із брудного багнища, (2)

й мої ноги на скелі поставив і зміцнив мої кроки.

1. І в уста мені пісню новую вложив, спів похвальний в честь нашого Бога.

Коли б те побачили многі й збоялись і надію на Господа мали!

1. Щаслив той муж,

що в Господі поклав свою надію; що не глядить ні марнот, ні брехливого безглуздя.

1. Багато єсть твоїх чудес,

що, Господи, Боже мій, Ти учинив; і в помислах твоїх немає нікого, хто був би до Тебе подобен.

Коли б я хотів сповіщати й про них говорити, то їх більше над всяке число.

1. Кривавих жертов, ані приносів Ти не схотів, та розкрив єси уші мені.

Жертов всепальних, ані тих за гріхи, не домагався Ти.

1. Тоді сказав я: « Ось Я йду.

В сувою книжному написано про Мене, щоб повнити волю твою.

1. Пс 39 походить з часу, як Авесалом збунтувався проти свого батька, царя Давида.
2. Болото й багнище зображають велике нещастя, коли вже недалеко до загибелі. Пор. Пс 63, 3-5.

1. Того Я, мій Боже, бажаю,

й закон твій у серці моєму глибоко ». (1)

1. Твою справедливість я хочу на зборах великих звіщати.

Ось того я устам моїм не збороняю.

Ти, Господи, це знаєш,

1. що твою справедливість у серці своїм не ховаю; що ласку твою і спасіння твоє сповіщаю,

й що милість твою й твою правду на великім зібранні я не закриваю.

1. Ти ж, Господи,

не віддаляй від мене своїх благодатей; нехай твоя милість та й ласка твоя мене все захищає.

1. Бр страждання мене окружили, що не можна їх перелічити; постигли мене мої проступки, що годі їм передивитись.

їх намножилось більше,

аніж на моїй голові єсть волосся,

і   відвага моя залишила мене.

1. Будь, Господи, ласкав мене спасти Господи, зглянься й мені поможи.
2. Хай завстидаються і соромом вкриються всі, що настають на загубу моєї душі.

Нехай подадуться назад і засоромляться ті, що лиха бажають мені.

1. Скоро свій сором нехай приймуть ті, що домовляють мені:

« Добре так, добре ».

1. Нехай веселяться Тобою й радіють усі, які Тебе, Господи, Боже, шукають; хай усе покликають:

« Господи, славен єси »,

ті, що твого спасіння бажають.

(1) Апостол Павло, (Єв 10, 5-7), стосуе Пс 39, 7-9 до Ісуса Христа.

1. А я бідний і вбогий.

Та Господь буде дбати про мене.

Бож Ти мій помічник і заступник Ти мій, мій Боже, не зволікай!

40.

МОЛИТВА В ЧАС НЕДУГИ
Провідникові хору. Псалом Давидів (1)

1. Щаслив, хто знає бідного й убогого; в день лютий Господь порятує його.
2. Господь заступиться за нього і його при житті збереже;

Він щасливим учинить його на землі та його на поталу його ворогам не подасть.

1. Господь йому поможе,

як буде болящий на своєму ложі. Перестилатиме йому ввесь час постелю, як буде лежати в недузі.

1. Як мовив я: « Господи, змилосердися над мною, ізціли мою душу, согрішив бо я перед Тобою »,
2. то про мене лукаве мої вороги говорили:

« Коли ж він вмре й коли ім’я його загине? »

1. Коли ж приходить хтось мене навідать, то говорить нещиро;

його серце задумує лихо,

як же вийде надвір, зараз те виявляє.

1. Всі мої вороги проти мене шепочуть, на мене лихе замишляють.
2. Законопреступнеє слово на мене складають:

« Чи той, що недужий лежить,

(1) Пс 40 склав Давид в час бунту Авесалома.

чи він зможе ще встати ? »

1. Навіть той чоловік, що жив мирно зо мною, що до нього довір’я я мав,

що мій хліб поживав,

п’яту свою й він проти мене підняв. (1)

1. Та Ти, Господи, зглянься на мене, і (з недуги) мене підійми,

і   я відплачу їм.

1. Із того я пізнаю, що я Тобі угод єн,

як не буде над мною радіти мій ворог.

1. Так мене неповинного приймеш і перед обличчям своїм

по вічні віки Ти мене утвердиш.

1. Благословен Господь,

Ізраїлевий Бог,

від віку і до віку.

Нехай буде, хай буде!

41.

ТУГА ЗА БОЖИМ ДОМОМ

Провідникові хору. Для науки від Кореввих синів (2). Псалом Давидів

1. Як прагне олень до потоків водних, отак душа моя до Тебе прагне, Боже!
2. Стужилася душа моя до Бога, кріпкого, живого.

Коли ж мені прийти й явитись перед обличчям Божим?

1. Чоловік, що мирно жив з Давидом, це Ахитофел. Бувши дорадником Давида, зрадив його й пристав до його сина, Авесалома. Див. 2 Сам 15, 12. Ісус Христос стосус ті слова до зрадника юди. Див. Ів 13, 18.
2. Кореєві сини, це нащадки Корея з роду Левітів. Див. 4 М 16, 1. Вони були співцями при святині. Див. 2 Хр 20, 19. Пс 41 складений одним із Ко- реєвих синів, що був разом із Давидом в час, як Давид перебував у горах над Йорданом, де багато водоспадів, далеко від єрусалимської святині, скриваючись перед Авесаломом.

1. За страву мені стали сльози мої удень та й уночі,

як питають у мене ввесь день:

« Де ж твій Бог? »

1. Коли про те згадаю, душа моя у мені завмирає:

як ходив я на місце, де дивний намет, до Божої святині, співаючи радісну пісню хвали серед юрби святкової.

1. Чого сумна єси, душе моя,

й чого ти тривожишся в мені?

На Бога уповай,

бо знов буду славить Його;

Він спасіння обличчя мого і мій Бог!

1. Душа моя в мені тривожиться, як згадую Тебе в землі Йорданській,

і   на Єрмоні (1) й на його малій горі. (2)

1. Як хвиля хвилю накликає при шумі твоїх водоспадів,

так всі твої буруни й твої хвилі перейшли надо мною.

1. Вдень Господь хай подасть свою милість, щоб вночі Йому пісня від мене була, молитва до Бога, що моїм життям.
2. Озвусь до Бога:

« Заступник мій єси, чого ж забув єси мене?

І чому я блукаю смутний,

та й чого мене ворог мій гнобить ? »

1. Ось в мені ламаються кості, мене бо мої вороги утискають

та й у мене щоднини глумливо питають:

« А де ж твій Бог ? »

1. Йорданська земля, це країна обабіч Йордану, і
2. У підніжжі Єрмонської гори випливає ріка Йордан. Мала гора, це ма­буть, гора Мізгар у Ливанських горах.

1. Чого сумна єси, душе моя, й чого ти тривожишся в мені?

На Бога Уповай,

бо знов буду славить Його;

Він спасіння обличчя мого і мій Бог.

42.

ПРОХАННЯ ПРО ПОВОРОТ ДО СВЯТИНІ
(Псалом Давидів) (1)

1. Боже, дай присуд мені й розсуди мою справу проти негідних людей.

Від людини неправедної

і зрадливої визволь мене.

1. Бо Ти, Боже, твердиня моя; чому ж Ти відкинув мене?

Чому я блукаю смутний, коли мене ворог мій гнобить?

1. Пошли світло своє й свою ласку.

Вони справлять мене й заведуть на гору твою, на святу, (2)

і в оселю твою.

1. Там перед жертовником Божим я стану, перед Богом, що юність мою звеселяє,

щоб, Боже, мій Боже, на гуслах Тебе прославляти.

1. Чого ж сумна єси, душе моя, й чого ти тривожишся в мені?

На Бога уповай,

бо ще буду славить Його;

Він спасіння обличчя мого і мій Бог.

1. Пс 42, це продовження Пс 41.
2. Свята гора, це Сіон, чи краще горбок Морія, що на ньому був спершу збудований намет, а від часів Соломона височілась величава святиня.

43.

БЛАГАННЯ ПРО ПОМІЧ В ТЯЖКІМ ЛИХОЛІТТІ
Провідникові хору. Від Кореввих синів (пісня) для науки (1)

1. Боже, ми власними чули ушима,

як нам наші батьки повідали про вчинки, що Ти за їхніх днів вчинив, за стародавніх днів.

1. Коли твоя рука поганців знищила, і Ти їх насадив.

Як Ти побив народи, чи з краю їх прогнав.

1. Бо не своїм мечем вони здобули землю, й не їх рамено їм допомогло,

але твоя правиця та й твоє рамено і світлість твойого лиця; (2)

Ти бо собі вподобав їх.

1. Це саме Ти єси мій Цар і Бог мій, що заповів побіди Якова.
2. Ми з Тобою своїх ворогів переможем та й у йменні твоїм ми розтопчемо тих, що проти нас би повстали.
3. Бо не повіряю я на свого лука, ні меч мій мене у бою не спасе!
4. Лиш Ти нас спасеш від противників наших, а тих, що ненавидять нас, засоромиш;
5. тож в Бозі ми будемо славитись кожного дня, й величати ім’я твоє всякого часу.
6. Та днесь нас відкинув єси й засоромив і не виходиш, Боже, з нашими військами. (3)

1. Пс 43 виник у час великої небезпеки, як асирійський полководець Сеннахериб здобув частину юдейської землі та й став із своїм військом під Єру­салимом.
2. Господня правиця допомогла Ісусові Навинові після смерти Мойсея здобути Обітовану Землю.
3. У давніх Ізраїльтян військо, йдучи на війну, брало з собою кивот за­віту. Див. І Сам 4, 4-5.

1. Ти допустив, щоб назад ми тікали перед нашими та й ворогами,

а ті, що ненавидять нас, щоб собі грабували.

1. Ти, мов овець, віддав нас на поталу і нас між поганців розсіяв.
2. Ти за безцінь віддав свій народ

і   не мав єси з продажу много користи. (1)

1. Ти нас поклав на глум нашим сусідам, на посміховисько та й на наругу

тим, що круг нас проживають.

1. На поговірку поклав єси нас між поганців, що на нас головою, дивуючись, люди хитають.
2. Щоденно безчестя моє перед мною, і сором обличчя моє покриває
3. через голос того, що знеславлює та й обмовляє, й перед обличчям неприятеля,

що пощади не знає.

1. Те все прийшло на нас, хоч про Тебе ми не забували

й не споневірилися заповіту твоєму.

1. Хоч серце нашеє не відступило, ні не відхилилися наші стежки від твоєї дороги,
2. Ти нас понизив на злощасному місці що нас покривала вже смертная тінь.
3. Якщо б ми були призабули ймення нашого Бога

й наші руки до бога чужого здіймали,

1. хіба не провідав би був того Бог?

Він, що серця таємності знає?

1. Таж ми задля Тебе щодня погибаєм, маєм себе за овець на заріз.

(1) В давнину переможці часто продавали полонених воїнів.

1. Прокинься ж!

Чом, (мовляв), Господи, спиш?

Повстань і нас не покидай (вже)ніколи.

1. Чого своє обличчя відвертаєш?

Чому про нашу нужду забуваєш і про смуток наш?

1. Душа бо наша к пилові схилилась, утроба ж наша до землі припала.
2. Встань, Господи, допоможи нам

і   визволь нас ради імення твого.

44.

ОБРУЧИНИ (1)

Провідникові хору. (На лад пісні:) Що обновляться. Від Кореєвих
синів для науки. Пісня для милого

1. 3 мого серця пливе миле слово, мою пісню цареві співаю.

Мій язик, як тростинка (2) у досвідченого скорописця.

1. Ти красен вродою між людськими синами!

Розлилась принада на твоїх устах.

Так Бог благословив Тебе до віку.

1. Як прив’яжеш ти свого меча до твого бедра, Премогутній,

так в пишноті своїй та й у своїй красі

1. Вже старозавітне, а з ним і старохристиянське, передання добачувало в молодім царевичі Месію - Христа, а в молодій - збір вірних, Церкву. Стихи про царицю стосуе Церква до Божої Матері. Ізраїльтяни уявляли собі стосу­нок Бога до вибраного народу, як подружній зв’язок. Див. Ос 2, 19-20. Слідом за ними й апостол Павло, що, поки навернувсь до Христа, належав до секти вчених фарисеїв, стосує Пс 44, 7-8 до Божого Сина (Євр 1, 8-9) і зв’язок між Хрис- том і закладеною Ним Церквою з’образив, як зв’язок між чоловіком і жінкою Єф. 23-32. Сам псалом, як уривок із весільних пісень, дає образ заручин царсько­го сина, мабуть, з тирською або єгипетською царівною.
2. В давнину писали відповідно заструганою тростиною, як в останніх сторіччях гусячим, а тепер сталевим, чи скляним, а то Ц зодотим, пером.

1. вийди й щасливо ступай і царюй

ради правди, і лагідности, й справедливости. І навчить ,тебе дива правиця твоя.

1. Погострені стріли твої, Премогутній; падуть тобі до ніг народи;

тремтять серця царевих ворогів.

1. Твій престол, Боже, по вічні віки, жезл правости жезлом твойого царства.
2. Ти справедливість полюбив, а беззаконня ізненавидів; тому тебе, владарю,

твій Бог єлеєм радощів помазав щедріше, ніж друзів твоїх.

1. Миро й алоя, та й касія (1)

(пахнуть) від риз твоїх;

а із світлиць, що у слоновій кості, тебе звуки струн звеселяють.

1. Царівни тебе зустрічають; цариця ж праворуч при тобі стоїть, зодягнена в золотом тканую ризу, осяяна красою.
2. Слухай, дочко, й споглянь та й ухо своє нахили

й забудь про родину свою, про дім свого батька.

1. Тужить бо цар за твоєю красою, а він твій владика (від Бога),

що йому ми усі покланятися маєм.

1. А дочки із Тиру (2) з дарами та й вельможі з народу шукатимуть твого лиця.

1. Миро, це олійок, що його могли виробляти тільки священики до священ­ного вжитку з мирри, цинамону, калмусу, касії й оливок. Див. 2 М ЗО, 23-33. Алоя, це рослина з роду лілієватих. З її пахучого листя витискають сік, що його уживають до виробу дорогих пахощів. Касія, це дерево, що росте в Індії; з її пахучого квіття й кори виробляють кадило.
2. Дочки Тиру, це мешканці Тиру, міста в Финікії над Середземним мо­рем, що в останньому тисячолітті перед Христом було осередком розумового й торговельного руху серед східніх народів.

1. У всій своїй красі цариця йде, а має золотом тканую шату.
2. В шаті багатій її до царя провожають.

А за нею дівиць,

її другинь провадять перед тебе.

1. Вони в радості та й у веселості йдуть, бо ввіходять в царськую палату.
2. Замість батьків твоїх будуть у тебе синове, настановиш їх князями по цілій землі,
3. й вони спом’януть твоє ймення у всякому роді і роді. Тому хвалу тобі звіщатимуть народи

до віку й по вічні віки.

45.

НАДІЯ НА БОЖУ ОПІКУ

Проводиреві хору. Від Кореєвих синів. На хлоп'ячі голоси. Псалом (1)

1. Бог пристановище наше і сила,

Він помічник у нещастях,

які нас важко навіщають.

1. Тому ми не злякаємось, хоча б земля тряслася

й провалювались гори в моря глибину.

1. Хоч би шуміли хвилюючись води його і його силою гори тряслися.

Господь сил із нами,

заступник наш— Бог Яковів.

1. Бистрі річні течії веселять Божий город,

що Всевишній, як осідок свій, освятив.

(1) Пс 45, як і Пс 46 і 47, виник під час облоги Єрусалиму Асирійцями, після того, як ангел Господній уночі повбивав 185,000 асирійського війська. А співали ті псалми в урочистому поході; а сам Пс 45 під час походу за місто, де лежали побиті, щоб забрати кивот завіту; Пс 46 під час того, як брали кивот, і Пс 47 під час поворотного походу до міста.

81

б

 

---