]]>Діагностика життєвого призначення]]>
]]>Діагностика життєвого призначення]]>

П. А. М’ясоїд "Загальна психологія" - Page 4

Проте систематизувати психологічне знання непросто. Немає двох підруч-ників з психології, які ґрунтувалися б на одних і тих самих засадах. І, напевно, немає автора, критичний погляд якого оминув би наукові спроби його попередників і не спонукав до праці (зазвичай багаторічної) над побу¬довою системи знання, вдосконаленням форми подання його студентам. І справа тут не стільки в мінливості культури, особистості автора чи навіть у його науковій позиції, а, швидше, в надскладній психічній реальності, з якою має справу психологічна наука. Досить згадати своєрідне «коло пі¬знання», в якому перебуває психолог. Він намагається пояснити те, носієм чого є сам, застосовуючи при цьому засоби, які знаходить у самому собі. Яка наука може зрівнятися з психологією за рівнем складності предмета та пошуків шляхів його дослідження?
За цих обставин навіть недосконала метатеоретична схема побудови підручника чи посібника вигідно вирізнятиме його серед подібних, але не обтяжених пошуками засад систематизації теоретичного й емпіричного матеріалу психології .
Концепцію пропонованого посібника побудовано навколо основної проблеми психології, яка характеризує відношення психічних і непсихічних явищ і у найзагальнішому вияві охоплюється категоріями «внутрішнє» та «зовнішнє». Виникають різні зв’язки-опозиції («психіка — мозок», «психі¬ка — середовище», «успадковане — набуте», «психічне — соціальне», «сві¬домість — буття», «людина — світ»), а відтак — різні рівні функціонуван¬ня психічного. З’являється підстава для аналізу відмітних особливостей такого функціонування на рівнях організму, індивіда, особистості. При цьому усвідомлюється потреба в граничній категорії психології, яка давала б змогу узгодити ці опозиції в межах моністичного у своїй основі психологіч¬ного пояснення. У нашому випадку такою категорією є категорія життя, що знаходить «заломлення» у процесі аналізу психічного на різних рівнях життя — в межах відповідних форм активності живої істоти: реакцій, рефлексів, операцій, дій, діяльностей, зрештою, вчинків. Психіка постає як осередок життя людини і тварин. З цього погляду вчинок є найґрунтов- нішою характеристикою власне людської активності, відмітною ознакою особистісного рівня життя. Психологія покликана вивчати психіку як унікальне й цілісне життєве явище. Спираючись на свою історію та виходя¬чи із сучасних можливостей, вона має розкривати механізми побудови людиною образу світу (пізнавальна функція психіки), з’ясовувати, як цей образ втілюється у процесах людського життя (регулятивна функ¬ція), досліджувати, як людина, що є суб'єктом власної активності, вияв¬ляє свою індивідуальність (інструментальна функція психіки).
Відповідно до концепції цього посібника психічне розглядається як ідеальне явище, що несе в собі єдність суб'єктивного й об'єктивного, існує у проце¬сах активності живої істоти, є осередком життя, що функціонує на різних рівнях, тобто йдеться про системно-діяльнісний підхід у психології.
Написання цієї праці було зумовлено потребою систематизації психологічного знання, викладеного в доступних студентові джерелах, та створення про¬блемних ситуацій, які спонукали б його звернутися до цих джерел. Перше завдання розв’язує пропонований посібник, а друге — «Задачі з курсу загаль¬ної психології» , які разом становлять навчально-методичний комплекс.
Навчально-методичний комплекс пронизаний спільною логікою, яка випливає з концептуальних засад його будови і забезпечує змістовну єдність усіх форм дидактичного матеріалу. Його ідея ґрунтується на переко¬нанні автора, що психологічне знання потрібно не засвоювати (так буває за мнемічної діяльності студента), а освоювати у процесі навчальної діяльності з різними формами дидактичного матеріалу курсу. Подаючи такий матеріал, навчально-методичний комплекс дає студентові можливість стати суб’єктом власної психологічної підготовки.
Посібник містить теми, в яких зміст курсу загальної психології висвітлюється з позицій схарактеризованої вище концепції.
Кожну тему завершує перелік питань для самостійної роботи з посиланнями на список рекомендованої літератури. За структурою пропоно¬ваний навчальний посібник відрізняється від інших видань із загальної психології передусім тим, що охоплює теми, присвячені онтогенезу пси¬хіки (як нормативному, так і ненормативному). Це предмет психоло¬гії розвитку, проте без них система понять і категорій психології, що водночас виконує функцію предметного покажчика, була б непов¬ною.
Система понять і категорій психології є надзвичайно важливою складо-вою навчального посібника: вона охоплює предмет загальної психології і, головне, допомагає студентові зорієнтуватись у різних формах дидактично¬го матеріалу курсу з тим, щоб освоїти подане у такий спосіб психологічне знання. Для цього у посібнику і задачнику елементи системи виділено курсивним шрифтом (це стосується й передмови). Якщо при цьому не наве-дено визначення відповідного поняття, то його можна знайти в іншому місці посібника, скориставшись цією ж системою. Шрифтові виділення в умовах задач застосовано з метою полегшення пошуку матеріалу, необхід¬ного для їх розв’язання. Посібник містить також іменний покажчик.
* * *
Віддаючи свою працю на суд читачів, автор хотів би щиро подякувати колегам, які ознайомилися з рукописом і сприяли його вдосконаленню своїми небайдужими оцінками:
Ш. Г. Алієву, кандидату філософських наук, доценту Донецького націо-нального технічного університету;
О. Г. Асмолову, доктору психологічних наук, професору Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова;
Л. В. Долинській, кандидату психологічних наук, доценту Національно¬го педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова;
В. П. Казміренку, доктору психологічних наук, професору Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
М. Н. Корневу, кандидату філософських наук, доценту Київського націо-нального університету імені Тараса Шевченка;
A.    Ю. Максименку, науковому співробітнику Науково-дослідного ін-ституту дефектології АПН України;
B.    А. Піддубному, кандидату філософських наук, провідному науковому співробітнику Інституту соціології НАН України;
В. М. Піскуну, кандидату психологічних наук, провідному науковому співробітнику Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України;
В. І. Полтавцю, доктору медичних наук, професору Національного університету «Києво-Могилянська академія»;
М. О. Сакаді, кандидату філософських наук, провідному науковому співробітнику Інституту соціології НАН України;
В. О. Татенку, доктору психологічних наук, головному науковому співробітнику Інституту соціальної та політичної психології АПН України;
Я. /. Українському, кандидату психологічних наук, доценту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Автор з глибокою вдячністю прийняв зауваження свого вчителя — академіка, доктора психологічних наук, професора В. А. Роменця. Його теорія вчинку та розроблена доктором психологічних наук О. М. Ткачен- ком система методологічних принципів психології стали підвалинами цієї праці. 
СИСТЕМА ПОНЯТЬ І КАТЕГОРІЙ ПСИХОЛОГІЇ 

Адаптація 121
—    і аналізатора чутливість 255
—    і інтелект 54
—    і поведінка тварин 114, 121
—    соціальна 174
         дезадаптація 165, 171

Сторінки