]]>Діагностика життєвого призначення]]>
]]>Діагностика життєвого призначення]]>

Психологічний словник За Ред. В. І. Войтка (1982) - Page 20

порушуватися раніше вироблені системи зв’язків і ролей особи і навіть наставати дезорганізація усієї її поведінки.

АФЕРЕНТАЦІЯ (від лат. аїїего — приношу) — у функціональних біоси- стемах є одним з вузлових механізмів процесу випереджаючого відображення (див. Випереджаючого відображення прин- цип) зовнішнього та внутрішнього сві­ту. Згідно з теорією функціональних систем П. К. Анохіна механізм А. надає біосистемам здатності самоорганізації і є першою універсальною стадією будь- якого цілеспрямованого акту поведінки. А. включає: 1) процес безперервного пе­редавання аферентних (доцентрових) ім- пульсацій від рецепторів до центральної нервової системи, які виконують роль первинної інформації від середовища і підтримують необхідний тонус вищих відділів мозку; 2) аферентний синтез, в ході якого відбувається одночасна об­робка 4 основних видів аферентних збуджень — домінуючої мотивації, си­туаційної і пускової А. та пам’яті;

  1. зворотну А., яка дає змогу звіряти та оцінювати реальні результати дії з їх програмою.

АФОНІЯ (від гр. афата — безмов­ність, німота) — хворобливий розлад мов­лення, виявляється у нездатності голос­но говорити. Водночас хворий може ше­потіти. А. є наслідком розладу окремих мовних центрів у корі мозку або фізич­ного ушкодження органів мовлення.

 

 

 

 

 
 

Б

 

 

 

 

       
  Надпись: 2*   Надпись: 19

 

БАЖАННЯ — один із структурних компонентів розвитку вольового про­цесу: переживання людиною своїх ак­туальних потреб. Б. характеризується усвідомленим уявленням про прагнення щось здійснити. Цим Б. відрізняється від потягу, який є переважно неусвідомле- ним. Б.— важливий момент психічного стану особистості, який передує її пове­дінці і діяльності.

БАЗАЛЬНИЙ (від гр. Раоїд — основа) — основне наукове поняття. Наукова психологія має ряд Б. понять. У за­гальній психології — образ, дія, по­треба, мотив; у соціальній — особи­стість, соціальна роль, спілкування тощо. Знання Б. понять належить до тео­ретичних і методологічних засад науки.

БАЙДУЖ ЇСТЬ — психічний стан лю­дини:. характеризується притупленням або цілковитою втратою інтересу до ін­
ших людей, до навколишнього світу. Причинами Б. можуть бути фізичні чи нервові хвороби, перевтома, психічні травми, комплекс невдоволеності тощо.

БАЛ (від фр. Ьаііе — м’яч, куля) — умовна одиниця для оцінювання якості або інтенсивності психічного явища. Ви­користовуючи соціометричні методи, пси­хологія також вдається до оцінювання в Б. Наприклад, за кількістю Б. ми су­димо про рівень засвоєння учнями знань, емоційної урівноваженості оператора, придатності до виконання людиною пев­ної професійної діяльності. Не слід абсолютизувати психологічну інформа- цію, зафіксовану в Б., процентілях% коефіцієнтах. Адже у психологічному пізнанні досить високий неформалізова- ний компонент знань, тут виняткове значення має якісний аналіз пізна­вальної інформації.

 

БАНДА (італ. Ьапсіа — загін) — у со­ціальній психології група з асоціальною метою і спрямованістю, злочинна група, зграя, кліка.

БАТАРЕЯ ТЕСТІВ—упорядкований набір тестів, їх сукупність для вивчення певного психічного явища чи процесу.

БАТОФОБІЯ (від гр. радод — глиби­на) — хворобливий страх глибини, на­в’язливе уявлення.

БЕЗНАДІЙНОСТІ ВІДЧУТТЯ — пси­хічний стан людини: характеризується цілковитою втратою сподівань, зневірою в майбутнє. Б. в. може бути реальним (ко­ли людина справді потрапила у винят­ково несприятливі для неї умови) і мни­мим, вигаданим (коли вона несвідомо або свідомо гіпертрофує обставини). В дру­гому випадку Б. в. є необгрунтованим, його можна і слід долати шляхом ін­телектуальних і вольових зусиль особис­тості .

БЕЗПОРАДН ЇСТЬ — морально-психо­логічна риса окремих людей, що харак­теризується їх нездатністю або невмін­ням керувати своєю свідомістю і поведін­кою, а отже, досягти успіхів у діяльнос­ті. Переборення Б. (часткової, а в ок­ремих випадках і цілковитої) можна досягти шляхом цілеспрямованого на­вчання і виховання людини, а також вольовими та інтелектуальними зусил­лями.

БЕЗСИЛЛЯ — негативний стан лю­дини, що характеризується неможли­вістю, нездатністю або невмінням вико­нати певну роботу, задовольнити певну власну потребу. Особливо гнітючим є Б. для активних, енергійних і ініціатив­них особистостей. Б. може зумовлювати­ся об’єктивними, соціальними обстави­нами (для переборення Б. у цьому випад­ку потрібні зусилля передових класів), а також психофізіологічними якостями самої людини (коли подолання Б. зале­жить від мобілізації фізичних і духовних зусиль самої особи, її наполегливості і активності).

Почуття Б. породжує апатію, втрату Ініціативи і активності, справляє нега­тивний вплив на поведінку і діяльність людини.

БЕСІДА — у психології (дитячій, педагогічній, соціальній) — один із при­йомів вивчення психіки особистості. Б. передбачає насамперед активність учителя, дослідника, який ставить запи­тання, частково відповідає на них, а частково спонукає самих досліджуваних шукати відповіді. Б. є іііаож.ефективним васобом спілкування лккей, виявлення думки окремих осіб і всієї групи, форму­вання суспільно необхідних поглядів тощо.

БІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ (від лат. Ьїз — двічі і Іаіегаїіз — бічний) — двобічна симетрична побудова організму у хребетних тварин і людини. Звідси — права і ліва рука, праве і ліве око, вухо, ліва і права півкуля головного мозку. Б. склалася в ході тривалої ево­люції живої матерії як вияв підвищеної акомодації (пристосування) організмів до оточення.

БІЛЬ — неприємні відчуття; виника­ють внаслідок подразнення особливих больових точок на шкірі. Б. виконує в організмі функцію самозахисту, він попереджає про небезпеку і спонукає уникати її. Слід розрізняти больову чут­ливість шкіри і больові відчуття, які надходять до кори головного мозку від внутрішніх органів. У людини відчуття Б. детерміноване і біологічними і соці­альними чинниками.

БІНАУРАЛЬНИЙ ЕФЕКТ (від лат. Ьіпі — два і аигіз — вухо) — здатність людини визначити напрям джерела зву­ку завдяки тому, що звук від дже­рела в обидва вуха надходить неодночас­но. Б. е. відіграє важливу роль у присто­суванні людини до навколишньої дійс­ності, в її орієнтації у просторі.

БІНЕ—СІМОНА ТЕСТ — перший інди­відуальний тест інтелекту, розробле­ний в 1905—1908 роках відомим фран­цузьким психологом А

Сторінки