]]>Діагностика життєвого призначення]]>
]]>Діагностика життєвого призначення]]>

Вороній Б. Ф. "В'єтнамська оздоровча система Зіонгшінь" - Page 4

Рубрики сайту: 

з таких континентів створено самобутнім народом В’єтна­му. І якщо раніше через власну обмеженість ми з порога відкидали будь-які системи, вірячи у переваги нашої влас­ної, то тепер, починаючи прозрівати, бачимо, як багато цінного містить досвід інших народів. Саме такою системою є маловідома в СРСР в’єтнамська оздоровча гімнастика зіонгшінь, з якою знайомить читачів ця книжка.

Вправи, наведені тут, поза всяким сумнівом, можна за­стосовувати з користю для здоров’я. Дуже важливим є те, що в’єтнамська гімнастична система зіонгшінь не має віко­вих протипоказань, тобто її вправи можуть виконувати не тільки молоді люди, а й особи похилого віку.

Отже, можливість (або неможливість) виконувати тучи іищу фізичну вправу визначається не віком, а фізичною під­готовкою людини.

ЇІроте навіть неможливість виконувати вправу відповід­но до наведених рекомендацій не повинна нікого засмучу­вати. У в’єтнамській системі, як і в інших східних гімнастич­них системах, відсутні жорсткі вимоги до якості виконання рухів. І хоча цілком зрозуміло, що чим точніше, досконалі­ше виконуються вправи, тим більший їх стимулюючий вплив, не варто нехтувати й тим фактом, що навіть не дуже успішна спроба виконати нову вправу дає оздоровчий ре­зультат. Адже намагаючись здійснити незасвоєну рухову навичку, ми здобуваємо з нового незвичного поєднання ро­боти м’язів таку інформацію, якої раніше не мали.

Організмові людини потрібен «проробіток» усіх без ви­нятку м’язових груп, необхідне розмаїття впливів, що вини­кають у м’язовому апараті. Відсутність чи одноманітність таких впливів,— наприклад при бездіяльності певних груп м’язів чи монотонності рухів,— погіршує стан організму, ро­бить його схильним до розвитку хвороб. Саме тому такі цін­ні різноманітні і «ні на що не схожі» з притаманних лю­дині, імітуючі рухи птахів і тварин, рухові навички в’єтнам­ської оздоровчої гімнастики. Ось чому слід збагачувати свій фізкультурний «раціон» (зазначимо, що у більшості населення, навіть у тих небагатьох, хто систематично зай­мається фізичним тренуванням, цей «раціон» досить убо­гий). Чим різноманітнішими будуть використовувані фізич­ні вправи, тим відчутнішим буде оздоровчий ефект від занять.

Найбільш прийнятним способом опанування в’єтнамсь­кої оздоровчої системи є постійне введення її вправ у руховий режим. Різкий перехід до нової системи тут недо­цільний. Небажане також освоєння вправ «над силу». Під­креслимо, що насилля неприпустиме при жодних оздоров­чих заняттях; можливість виконати більше чи менше вправ цілком визначається функціональним станом організму.

Особам, що мають хвороби чи порушення в стані здо­ров’я, перед тим, як розпочати освоєння вправ системи зіонг- шінь,слід порадитися з лікарем — спеціалістом з лікуваль­ної фізкультури. І, звичайно ж, таким особам найкраще займатися під наглядом лікаря або методиста лікувальної фізкультури в оздоровчих групах та групах лікувальної фіз­культури.

Незвичність рухів, використовуваних у в’єтнамській си­стемі оздоровчої гімнастики, утруднює їх освоєння. Саме тому такою важливою при вивченні системи зіонгшінь є си­стематичність занять, а також усе, що сприяє успішному освоєнню нових вправ — поступовість у збільшенні наван­таження, дозування його залежно від стану організму та чергування вправ для різних м’язових груп. Потрібно також забезпечити здоровий режим з достатнім сном та активним відпочинком. Слід уникати будь-яких ситуацій, що можуть порушувати психоемоційний стан, викликати стреси, які не­гативно позначаються на нервовій систем}.

Немає сумніву в тому, що знайомство з народженою у В’єтнамі самобутньою системою оздоровчої гІмнастйкй зіонгшінь буде корисним для наших читачів. Сьогодні важ­ко сказати, до яких конкретно форм і методів фізичного виховання та оздоровчої фізкультури прийде людство у майбутньому, проте зрозуміло одне — ці форми і методи вберуть у себе найцінніше з накопиченого всіма народами світу. Поряд з досягненнями європейських методів фізично­го виховання, багатовіковим досвідом індійської йоги, ки­тайської у-шу та інших східних систем у скарбницю загаль­нолюдської оздоровчої фізкультури, безумовно, ввійде і в’єтнамська система оздоровчої гімнастики.

Голова наукової ради Всесоюзної федерації масової фізичної культури доктор медичних наук* професор І. В. Муравов

ВСТУП

Радянському читачеві з виходом цієї книжки надається можливість ознайомитися з унікальною спадщиною в’єтнам­ського народу в галузі народної медицини. Мова йде про в’єтнамську народну оздоровчу систему зіонгшінь, складо­вою частиною якої є йога, що культивується у В’єтнамі біль­ше тисячоліття.

Принциповою особливістю в’єтнамської йоги порівняно з відомою індійською хатха-йогою є динамічний момент, що привноситься в обов’язковому порядку у статичну позу-аса- ну. Наявність такого динамічного моменту, вкрапленого в статику, викликає необхідність затримки дихання на вди­хові, під час якої і виконується кілька коливальних чи по­ступально-зворотних рухів корпусом. Виконавці (адепти) в’єтнамської йоги культивують у своїх статико-динамічних вправах-асанах так зване чотирифазне дихання, побудоване на рівномірному’ співвідношенні фаз дихання ян та інь, що, безумовно, дає психофізіологічний ефект збудно-гальмівно­го характеру.

У цій книжці викладені оздоровчі та лікувальні вправи, які здадуться читачеві близькими «по духу». Це відчуття близькості викликається саме тим динамічним моментом, який виключається в індійській хатха-йозі як категорично неприпустимий елемент (з огляду на його динамічність). Іншими словами, в’єтнамська йога оригінальна і своєрідна і, незважаючи на зовнішню схожіть її асан з асанами індій­ської хатха-йоги, виконання її вправ потребує дещо більшо­го фізичного напруження і внутрішнього психічного зосе­редження, ніж вправи хатха-йоги.

Прилучатися до тисячолітнього досвіду в’єтнамського народу в галузі активного фізичного і психічного впливу на свій організм з метою мобілізації його захисних та резерв­них сил бажано не лише з позицій пізнавальних, але, і це головне, з позицій практичних.

Насущна потреба повсюдного і масового оздоровлення населення як завдання державне та суспільне не може бути повністю реалізована без змін обивательсько-споживацько­го мислення людей по відношенню до свого здоров’я. Не секрет, що абсолютна більшість населення нашої країни розраховує на турботу про себе з боку закладів охорони здоров’я, які надають кожній людині бесплатні медичні по­слуги. Дуже мало хто вдається до інтенсивного впливу фі­зичними оздоровчими та лікувальними вправами на свій організм, свою психіку. Тим часом потрібно ясно усвідоми­ти, що здоров’я може бути гарантоване лише власними активними психічними та фізичними зусиллями і що ці зу­силля необхідно вміти застосовувати до себе щоденно, на­полегливо, систематично, з почуттям упевненості і світлої радості.

Пропонована читачам система фізичних вправ дає мож­ливість усім бажаючим, незалежно від віку, прилучитися до унікального досвіду народної медицини стародавнього В’єтнаму.

Знайомство з нетрадиційними способами і методами у будь-якій галузі завжди потребує чутливої уваги і загост­реного сприйняття, а в сфері особистого здоров’я — тим більше. В’єтнамська оздоровча система пропонує таку мож­ливість.

Завидного вам завзяття, читачу, обережності та обач­ності при виконанні асан і дихальних вправ, а також відмін­ного здоров’я!

Н

Сторінки