]]>Діагностика життєвого призначення]]>
]]>Діагностика життєвого призначення]]>

Йога-Сутра Патаджалі. Коментарі - Page 76

Рубрики сайту: 

Вважається, що цей союз є якийсь вид їхнього ототожнення, єдності або з’єднання. Завдяки цьому з’єднанню починається страждання. Таким чином, для того щоб запобігти причині страждання, нам необхідно зрозуміти процес здійснення союзу між видючим і видимим, між суб’єктом й об’єктом. Виючий — це драшта, видиме — адрашья. Подальше обговорення — у наступній сутрі.

Сутра 18: Властивості природи

Видиме (дрішья) має властивості «світла»[2], активності та стабільності; це є природа елементів та органів почуттів, і в якості своєї мети має досвід і звільнення.

* Мається на увазі властивість природи (саттви) «висвітлювати» об’єкти, внаслідок чого вони проявляються. (Прим. пер.)

Видиме має три якості, а саме: пракаша, крійя і шхіті. Це три гуни, і говориться, що видиме створено із трьох гун. Елементи й органи почуттів разом становлять дрішью. Воно видиме має дві мети, а саме: досвід і звільнення.

Дрішья — це видиме. Під видимим розуміється не тільки видиме очима, але сприймане всіма почуттями, такими, як дотик, слух і т.д. Бачення, чуття й т.д. означає пізнання за допомогою якого-небудь органу почуттів. Все це, а також мислення, разом становлять випробовування на досвіді. Мислення має чотири різновиди, тобто: пізнання через думання, через міркування, через пам’ять і четверте — просто через якесь відчуття, передчуття. Зазнати на досвіді включає роботу відповідно манасу, буддхі, читти і ахамкари. Отже, дрішья означає те, що пізнається за допомогою різноманітних засобів.

Драшта ж означає суб’єкта, який пізнає. Пізнання не обмежується станом пильнування. Воно може тривати навіть уві сні або в медитації. Ви можете пізнавати як свідомо, так і підсвідомо. Отже, дрішья включає всі об’єктні прояви, увесь світ. Воно означає пракриті й усі пізнавані об’єкти. Драшта ж є видючий — суб’єктивний прояв*.

Пракриті має три властивості, а саме: саттву — це пракаша, раджас — це активність і тамас — це стабільність. Пракриті складена із цих трьох якостей. У науці під ними розуміють вібрацію, рух та інерцію. Ми повинні розуміти, як працюють три гуни, якщо хочемо пізнати універсальні властивості природи. Вібрація — це пракаша або саттва, що має якийсь вид ритму. Рух — це раджас та інерція — тамас. Ритм може бути проілюстрований на прикладі параду на плацу, коли солдати марширують у такт. Рух можна представити як пересування в юрбі, що відбувається в різних напрямках, — це раджас. Третє — тамас — це стояча юрба, що практично не рухається. Таким чином, ритм, рух та інерція є фізичні властивості природи. У філософії Санкхья вони відомі як саттва, раджас і тамас. Коли існує гармонія між раджасом, тамасом і саттвою, відбувається розвиток саттви. Тому, саттва — це не якась річ, а ефект від гармонізації інших двох принципів: руху та інерції у своїй власній природі. Таким чином, гармонія раджасу і тамасу дає початок саттві.

По своїй природі пракриті складається з елементів та органів почуттів. Елементи п’яти видів: земля, вода, повітря, вогонь та ефір. Органів десять; з них п’ять органів дії і п’ять органів пізнання. Крім того, існують чотири інтегруючі органи, названі: манас, буддхі, ахамкара й читта. Все це разом є проявом пракриті або дрішьєю. В остаточному підсумку для пракриті існує дві мети: це досвід і звільнення пуруші. Драшта бачить дрішью, що перебуває у світі, і, таким чином, протягом життя зазнає численного досвіду. Зрештою, коли розвивається вища свідомість, відбувається звільнення.

 

Вішеша, авішеша, лінгаматра й алінга є стадії гун.

У процесі інволюції надсвідомості, гуни проходять чотири стадії розгортання. Їм відповідають чотири стани сампраджната самадхі. Перша стадія — вішеша — ментальний стан вітарки. Це стан особливого досвіду. Другий стан — відсутність чогось особливого — астральний стан, названий вічара самадхі. У ньому опорою для розуму є авішеша. Третій стан, названий ананда, пов’язаний із причинною свідомістю лінгаматри. Четвертий — називається асміта самадхі і являє собою атмічний стан, пов’язаний з алінгою. Він позбавлений усілякої ознаки.

Вітарка є першим станом гун. У ньому існує розходження об’єктів, і це розходження нами усвідомлюється. Це перший стан гун. Другий стан припускає відсутність розходжень, і тут має місце повне сплавлення певного класу об’єктів. Він називається авішеша, а самадхі — вічара. У третьому стані є тільки проста ознака, видима за допомогою самьями через повний контроль об’єкта за допомогою розуму. Тут ми бачимо прототип об’єкта, тобто його сутність. Істотна природа цього об’єкта видима, як якась ознака. Ознаки різні для різних об’єктів. Коли ви бачите ознаку в цьому глибшому стані свідомості, вам слід знати, що ви перебуваєте в ананда самадсі. У кінцевому стані гун, коли ви повністю встановлені у вищому стані надсвідомості (асміті), ознаки зовсім відсутні. Тут свідомість цілком входить у іншу область. За межами цього перебуває зона нірбіджа самадхі.

Отже, існують чотири стадії гун, які відповідно до стану нашої свідомості можуть бути грубішими або тоншими. Варто пам’ятати, що природою гун володіє також і свідомість, яка змінюється в міру того, як відбувається процес інволюції.

Сутра 20: Визначення видючого

Видючий є лиш чиста свідомість, але, незважаючи на свою чистоту, він з’являється, щоб бачити через ментальне уявлення.

Ця й наступна сутра важливі, бо містять основні положення філософії Санкхья. Усе, що є предметом досвіду, пізнання, є дрішья. Це може бути якась форма або звук, думка або сновидіння, або сон. Лемент маленької дитини, розмова або сміх парубка, думка старого — все це дрішья. Воно (видиме) завжди змінюється, і тому також змінюється його пізнання. У цивілізованої людини пізнання відбувається на більш високому рівні, ніж, наприклад, у маленької дитини або тигра, або когось іще. Знання залишається тим самим, стосується це змії, тигра або цивілізованої людини, але у всіх цих випадках існує розходження в прояві цього знання, тобто в дрішьї.

Драшта є видючий — той, хто пізнає дрішью. Пізнання не буде відбуватися, якщо немає суб’єкта, а є тільки об’єкт. У Бріхан Араньяк упанішаді наводиться діалог між мудрецем Яджнавалкьєю і Майтрейєю. Мудрець запитує, що якщо немає суб’єкту в більш високому стані самадхі, то хто й кого буде бачити, хто й чий буде відчувати запах? Знання з’являється, коли існують обоє: суб’єкт і об’єкт. Там, де є тільки один із двох, не може бути знання. Видючий у йозі — це чиста свідомість. Вона не може бути видимою, і її неможливо зазнати на досвіді. Він (видючий) дуже чистий і бачить через ментальні уявлення.

Якщо навколо лампи є кольорові предмети, то, дивлячись зі сторони, ми знаємо, що там є світло, але ми не можемо пізнати світло як воно є. Подібним чином пуруша чистий, але завдяки пратьяї виглядає нечистим.

Пуруша з’являється, щоб заглядати в світ через ментальні уявлення, такі, як рага, двеша, ненависть і т.п. Коли ви ретельно видаляєте їх, світло може виявити себе більш ясно, і, зрештою, коли видаляється остання завіса, світло сяє у своєму первісному блиску. Насправді, світло не змінилося, але вилучена перешкода, що приховує його. У цьому полягає суть відмінності від інших підходів, які стосуються пізнання.

Сторінки