понад бар’єрами

До спини орла прикріпили камеру GoPro і відпустили політати над горами...

Наш найглибший страх зовсім не в тому, щоб виявитися неадекватними ситуації.

Наш найглибший страх в тому, як би часом не усвідомити власну безмірну міць.

Саме наше світло, а не темрява лякають нас найбільше.

Господи, зроби руки мої проявом Твого світу,

І туди, де ненависть, дай мені принести Любов,

І туди, де образа, дай мені принести Прощення,

І туди, де ворожнеча, дай мені принести Єдність,

Ми вже розповідали Вам про фільм Рона Фріке "Самсара". Сьогодні ми хочемо розповісти про більш ранній фільм цього режисера, але не менш захоплюючий. Фільм 1992 року під назвою "Барака".

Культовий фільм. Шедевр невербального впливу на несвідоме. Світ за гранню слів. Описати «Бараку» складно, це щось із захоплюючим візуальним рядом і фантастичним звуковим оформленням. Це документальний фільм про природу, планету Земля і про нас з вами.

Бразилець Паулу Енріке Мачаду майже все своє життя провів у лікарні. Захворівши в дитинстві на поліомієліт, він був паралізований і досі 24 години на добу підключений до апарату штучної вентиляції легенів. Але незважаючи на це, він опанував майстерністю комп'ютерної анімації і зараз працює над створенням телесеріалу про своє життя.

Для орієнтування у світі люди із зоровими порушеннями цілком можуть використовувати ехолокацію, причому - власну, «природну», що не вимагає застосування ніяких технічних пристосувань. Дивно, але людина з такими вміннями може багато чого, навіть кататися на велосипедах або роликах.

1) Хороша людина бачить хороші знаки.

2) Для того, щоб почути себе, потрібні мовчазні дні.

3) Якщо ти помітив, що скачеш на мертвому коні - злазь!

Я повинен був залишитися ніким. Життя завдало мені рану - ще при народженні півобличчя  мені паралізувало. Вчителі вважали мене розумово відсталим, а мати поставила хрест ще в дитинстві.

Ми вже писали про Дашу Безкосту, дівчину хвору на ДЦП, яка малює картини і допомагає людям. Сьогодні ми напишемо про ще одну дівчину, яка, незважаючи на свою неповносправність, реалізує себе в малюванні, створюючи картини.

Це Наталія Жижилєва з села Федоровський Пермської області Росії. Через родову травму у Наталії пошкоджений шийний хребець, і вона не може самостійно ні пересуватися, ні володіти руками, ні їсти. Наталія пише, що багато людей не приймали її і що їй доводилося доводити, що вона не даремно і не випадково опинилася в цьому світі.

Коли 24-річна Ханна Бренчер переїхала до Нью-Йорку відразу після закінчення коледжу, у неї почалася депресія. Одного разу вона відчула себе такою самотньою, що захотіла звернутися до когось. І ось вона взяла ручку і почала писати листи зовсім незнайомим людям.

Олеся Владикіна не так популярна, як інші чемпіони. Її не так часто знімають, як, припустимо, Марію Шарапову. У неї рідше беруть інтерв'ю, з нею не укладають контракти косметичні фірми, її фото не поміщаються на обкладинки чоловічих журналів. У Олесі немає лівої руки. І тим не менше російська плавчиха Владикіна - дворазова паралімпійська чемпіонка (2008, 2012) та світовий рекордсмен.

Ця історія видається нереальною, але, як відомо, звичність завше сусідує з дивом.

 Цій дівчині 28 років і 18 з них вона бореться за життя. Але не лише своє, а й сотні інших. Маючи тридцять (!) діагнозів, багато з яких вважаються смертельними, вона знаходить сили не просто виривати у смерті право дихати цим повітрям і прогулюватися попід цим сонцем, а й бути талановитою журналісткою, багатократною переможницею конкурсу «Новітній інтелект України», інших літературних змагань, ба навіть заснувати фонд «Щаслива дитина», який допомагає важкохворим дітям.

Пам'ятаєте відомого проповідника Ніка Вуйчича, про якого ми писали у статтях ]]>"Він живе!"]]> та ]]>"Щоб діла Божі явились на ньому"]]>? Так от, 14 лютого у відомого на весь світ оратора, який народився без рук і ніг, Ніка Вуйчича і його дружини Канае народився син Кіеші Джеймс Вуйчич, про що щасливий батько повідомив ]]>на своїй сторінці ]]>у «Facebook»!

Томі осліп у 2 роки.  Він захоплюється скейтбордом з 10 років.
 - Я завжди хочу бути найкращим на будь-якому скейт полі, тому що, якщо я буду просто хорошим, то мене будуть вважати відмінним сліпим скейтбордистом, але я хочу бути найкращим скейтбордистом серед усіх, - говорить Томі.

Аннетт Фредсков - датчанка, яка вирішила пробігти 366 марафонів по 42,195 км за 365 днів. На кожну пробіжку вона витрачає від 4 до 6 годин. Вона розпочала свій проект 15 липня 2012 року і планує закінчити його 14 липня 2013. Кожен день вона біжить по одному марафону, а в останній день збирається пробігти цілих два. Для порівняння: у книзі рекордів Гіннеса офіційний рекорд за кількістю марафонів на рік для жінок - 106.

Навіщо їй це потрібно, цій божевільній тітці, запитаєте ви?