безумовна любов

«Якби я була красивою, мене любили б мої батьки, і моє життя склалося б інакше...»

Так сказала одна жінка на терапевтичній групі, і, думаю, що дуже, дуже багато жінок погодилися б з нею.

Любов - це духовний досвід, який не має нічого спільного зі статями і тілами, але пов'язаний з глибоким внутрішнім єством. Спочатку будь собою; перш за все пізнай себе, і любов прийде, як нагорода.

Мене виховували унікальним чином. Ніяких заборон і обмежень. Ніяких «ні» і «не можна». Ніяких кордонів. Так-так, ви правильно зрозуміли - ніяких кордонів, від слова «зовсім». Можна було все. Все дозволено. За будь-який вчинок, проступок, косяк, і пробу світу на смак будь-яким способом, в тому числі деструктивним - безумовне прийняття.

Люди разом, поки вони обоє хочуть бути разом. Ні обов'язок, ні честь, ні мораль не приковують одну людину до іншої. Коли людина хоче піти, вона піде і від дому, і від дітей і від вмираючої каліки. Поки не хоче - залишається поруч.

Якщо вас хтось полюбив, вважайте, що сталося диво. Навіть якщо у відповідь почуття у вас не виникло - не нехтуйте, цінуйте цю любов дуже дорого, ставтеся до неї бережно. Подумайте: адже це дійсно диво! А раптом ця людина - остання, хто вас полюбить?

Любов - це не обов'язково ставлення до певної людини; це установка, орієнтація характеру, яка задає відношення людини до світу взагалі, а не тільки до одного "об'єкту" любові. Якщо людина любить тільки когось одного і байдужа до решти ближніх, її любов - це не любов, а симбіотичний союз.

Аня Карлова – незвичайна дівчина, світла душа, хвора від народження, але яка формулює свої думки так, начебто вона не в дошкільному віці, а в дорослому. Та й не всі дорослі доростають до того, щоб писати так, як це робить вона.

Перш, ніж думати, як отримати любов, почніть віддавати. Якщо ви віддаєте, ви отримуєте; немає іншого способу.

Люди більше зацікавлені в тому, як відхопити і отримати. Кожен зацікавлений в отриманні і, здається, ніхто не радіє, віддаючи. Люди віддають дуже неохоче; якщо ж вони дають, то тільки для того, щоб отримати, вони майже як ділки.

Перший урок любові полягає в тому, що потрібно не просити любові, а просто дарувати її. Стань віддаваючим. А люди роблять якраз навпаки. Навіть коли вони діляться любов'ю, вони завжди чекають у відповідь не меншу любов.

Не важливо, що я роблю: мету підлогу або гуляю по саду, на роботі я або вдома, бідний я чи багатий, відомий я чи ні...

"...Ми стаємо тим, що (кого) ми любимо. Це найтаємничиший і найобнадійливіший духовний закон. Люблячий Христа, люблячий святого, стає подібним їм. Істинна любов нескінченно самовіддана і нічого не просить від коханого. Їй нічого не треба, крім його існування.

Щоб лід розтанув, потрібно довго дихати на нього. Так і в кожну людину

Люди часто витрачають своє життя на те, щоб придбати речі, які насправді їм не особливо потрібні. Багато людей кажуть: «Я повинен користуватися життям. Поки я живий, я повинен досягти всього, чого бажаю: знань, задоволень, грошей, слави».

Вони черпають життя, насичуються ним, поки їхні життєві сили не виснажуються. Виснажені і перенасичені, вони залишаються в порожнечі, і тоді розуміють, що втратили в житті більше, ніж придбали.