Про здатність любити...
«Якби я була красивою, мене любили б мої батьки, і моє життя склалося б інакше...»
Так сказала одна жінка на терапевтичній групі, і, думаю, що дуже, дуже багато жінок погодилися б з нею.
... Якби я схудла...
... Якби я була розумнішою...
... Якби я була з гарної родини...
... Якби я була молодшою...
... Тоді у мене був чоловік, який любив би мене.
Здається, до жаданого щастя не вистачило чогось конкретного, якоїсь умови, якогось зусилля.
Ми звично звалюємо на себе відповідальність за те, щоб нас любили...
Тому що нам здається, що ми самі впливаємо на те, будуть нас любити чи ні.
Це парадокс магічного мислення...
Дитині здається, що від неї залежить - люблять її батьки, чи відкидають...
Дитина дуже рано зауважує, які її дії викликають батьківське заохочення, прийняття, похвалу.
Найчастіше доброзичливе або просто нейтральне ставлення за умови хорошої, зручної поведінки було єдиним прийняттям в життя маленької людини.
Так закріплюється переконання, що любов можна заробити - жертвуючи своїм тілом, інтересами, бажаннями, часом...
Дитина не могла збагнути того факту, що її люблять/не люблять не за те
А виходячи з самої здатності любити...
І, якщо самі батьки були здатні
Любити, захоплюватися, розчулюватися, цінувати свою дитину
З відкритим серцем і душею
Радіючи з того, як вона росте
Мила, незграбна, недосконала
Десь невміла або галаслива,
З гучним сміхом, або навпаки, сильним переляком,
Приймаючи те, що вона
Несхожа на них, не така, якої її чекали і хотіли побачити...
Якщо їм було в кайф бути з нею день у день,
Не переймаючись своїми обов'язками,
Якщо вони були здатні нічого від неї не чекати, насолоджуючись самим фактом свого батьківства...
Якщо вони могли цінувати і поважати
Її маленькі (з нашої, дорослої точки зору) досягнення...
Тоді своєю здатністю любити вони привели її до найголовнішого відкриття в житті.
Що любов не потрібно заробляти, прагнучи бути хорошим, або правильним, або вимогливим
Або, не плутаючись під ногами, і будучи не по-дитячому відповідальним, самостійним;
Або рятуючи батьків, підтримуючи їх самооцінку і допомагаючи
Або ж витрушуючи їхню любов іншим способом...
Тоді вони знімуть з неї відповідальність за необхідності впливати на когось
Щоб отримати трохи тепла і прийняття,
Тому що це справді неможливо.
Ми не впливаємо на здатність людей любити нас
Ні красою, ні умінням,
Ні відданістю,
Ні талантами
Нічим.
Нас просто люблять або просто не люблять.
І нічого з цим поробити не можна.
Ми не впливаємо на кількість і якість любові, які дасть або не дасть інша людина
А впливає лише її власна здатність або нездатність любити.
Якраз настільки, наскільки вона сама була любимою своїми батьками
І/або навчилася прийняттю, поваги до себе.
Не намагайтеся збільшити потік любові до себе від людини, що не вміє любити.
"Людина, яка любить себе, поважає себе.
А людина, яка любить і поважає себе, любить і поважає і інших, тому що знає: Інші точно такі ж, як я". (Ошо)
© В. Хлібова