Скиглиш?
Одного разу чоловік йшов повз якогось будинку і побачив стареньку в кріслі-качалці, поруч з нею гойдався в кріслі дідусь, який читав газету, а між ними на ґанку лежав собака і скиглив, як ніби від болю.
Проходячи повз, чоловік про себе здивувався, чому ж скиглить собака.
На наступний день він знову йшов повз цей будинок. Він побачив стару пару в кріслах-гойдалках і собаку, що лежить між ними і видає той же жалібний звук.
Спантеличений чоловік пообіцяв собі, що, якщо і завтра собака буде скиглити, він запитає про нього у старої пари.
На третій день на свою біду він побачив ту ж сцену: старенька хиталася в кріслі, дідусь читав газету, а собака на своєму місці жалібно скиглив.
Він більше не міг цього витримати.
- Вибачте, пані, - звернувся він до бабусі, - що сталося з вашим собакою?
- З ним? - Перепитала вона. - Він лежить на цвяху.
Збентежений її відповіддю чоловік запитав:
- Якщо він лежить на цвяху і йому боляче, чому він просто не встане?
Старенька посміхнулася і сказала привітним, лагідним голосом:
- Отже, голубчику, йому боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушити з місця.