Духовний розвиток та матеріальні блага
Духовний розвиток, сам по собі, не гарантує матеріального багатства. Це шлях внутрішньої роботи, очищення думок, намірів та почуттів, шлях до глибинного розуміння себе та світу.
Гроші можуть прийти в процесі, як побічний ефект свідомості, що змінилася, але якщо ставити за мету саме їх, то духовного зростання не відбудеться. Адже тоді все перетворюється на торг: «Я кращим стану, але тільки якщо за це мені щось дадуть».
У багатьох казках і міфах простежується ідея, що найбільші дари, чи то меч-гартованець, жива вода чи чарівне кільце, доступні лише тому, хто чистий серцем. Наприклад, меч-гартованець міг підняти лише герой, вільний від злості, заздрості та користі. Не випадково такі артефакти не піддавалися тим, хто прагнув їх заради слави чи наживи. Тому що чисте серце - це не просто відсутність зла, це внутрішній стан, в якому немає бажання використати світ та інших у своїх інтересах.
Чистосердя – це відсутність користі. Це коли людина робить добро не тому, що «так треба» або щоб потім отримати нагороду, а тому що інакше не може. Така людина може і не стати багатою у земному сенсі. Але якщо й прийдуть до неї блага – матеріальні чи інші, то не як результат прагнення до них, а як природній наслідок внутрішньої гармонії.
Справжня сила, як у казках, відкривається лише тим, хто не шукає влади. Справжні скарби дістаються тим, хто не полює на них, а йде своїм шляхом, не звіряючи кожен крок із запитанням: «А що я з цього отримаю?».
Такий парадокс духовного шляху: що менше ти прагнеш отримати, то більше можеш знайти. Але якщо прагнеш саме отримати, ти втрачаєш головне.
© Lesana Wood