]]>Консультація по Джйотіш - Ведичній астрології]]>
]]>Консультація по Джйотіш - Ведичній астрології]]>

Не бійтесь помилок

Пам'ятаємо, у школі високо оцінюється безпомилковість. І тренується це певною кількістю уроків, для того і даних. Вивчи і не помиляйся. Добре вивчишся, ніколи не помилишся і ... далеко підеш.

Але життя - жорстокіший вчитель. Реальність ставить ніжку, а не стелить ...«килимову доріжку». І щось починає «сипатися на голову» абсолютно незрозуміле, непізнане раніше. Життя чомусь схильне створювати можливості для здійснення помилок. Безжальне?

Оскільки більшість хороших учнів не навчені тому, як робити помилки і вчитися на них, то вони взагалі їх лякаються і ... уникають. І не отримують уроки з них. Чи не тому помилки, одні й ті ж, мають властивість - повторюватися?

Той, що вчиться на помилках - змінює життя. І себе в ньому, відповідно до уроків, наданих Життям. Едісон, який вчинив помилку, і більше не повторив її жодного разу, залишився б «як усі». 
Але, запрограмувавши їх тисячу, отримуючи уроки і «навчаючись», змінив життя ... людства. Лампа, що не бажає світитися - світить, горить вогнем Прометея. Серії невдач-дослідів створили Мудреця-відкривача. Ставши «великим невдахою», однієї з Удач досягнув, тисячі невдач подолав.

Досвід Людства - це Знання, накопичені і безпомилково викладені в бездоганних уроках. Мудрість - це придбане понад досвід. Тобто, не тільки знання скоєного правильно. Але й отримане в мистецтві робити помилки. Той, хто тікає від власних недоліків - не бачить їх. Не робить кроків ризикованих, свідомо уникає помилок - боїться зробити те, чого боїться. Це, можливо, і є найбільшою помилкою.

Розумний, скоївши помилку, засмучується. Всі засмучуються. Але саме в ці хвилини кожен впізнає себе. Дізнається, хто він є насправді. Часто звинувачуємо всіх і вся: дружину, начальника, владу, долю, життя ... Не визнаємо, намагаючись зарити глибше свої помилки, як страус голову. Виправдовуємося: ех, якби мені ... та я й не збирався, і не хотів і не хочу ... Найгірше - самообман: «Це не я», «Я цього не робив» ... Реагуючи подібним чином на вчинене, на помилку, підпорядковує і розум, і тіло, себе тому, на що покладає відповідальність. 

І лише здатний взяти відповідальність на себе, зможе взяти під контроль власне мислення. Побачити і оцінити ситуацію, справу, скоєне, життя, як і медаль, з обох сторін. А значить, зрозуміти безцінність уроку життя. 

Життя любить, в кінцевому рахунку, тих, хто помиляється. Скільки Особистостей неодноразово провалювалося на іспитах. Відомо безліч одержувачів оцінки «незадовільно» серед Лауреатів. Вони робили висновки і ... примудрялися. 

Невдачі вчать більшому, ніж успіхи. Успіх п'янить, присипляє творчість. Відповідальність за невдачу фундаментує ґрунт для результату, стимулює творчість і генерує сили.

Там, де «у всіх» з'являються образи і страхи, «невдаха» починає знову і знову, щоб вчитися на помилках, не боятися невдач і жорсткості життя, дізнаючись, що для того і створені. А не для обмежування і себе і його. І воно, вдячне, не повертається назад, розвертається і вдалину і вшир, відкриває свою глибину і височінь ... І заповнюється чудесами творчості та мудрістю.