Ось моя магія
- А чим ти займаєшся?
- Я практикую магію.
- Це типу вплив на інших людей? Управління стихіями, некромантія?
- Не зовсім. Давай наведу приклад.
Він замовк, відставивши кружку з кавою трохи в сторону і втупився в порожнечу перед собою. А через пару хвилин продовжив:
- Ось подивися на офіціантку, що крутиться в цьому залі зовсім одна, метається, намагаючись встигнути виконати замовлення, які надходять зі швидкістю кулемета. Вона починає нервувати, стає необережною, може впустити на когось піднос.
Але варто буквально одній людині мило посміхнутися, коли вона не принесла вчасно їжу і напої, подякувати і сказати «нічого страшного». Усе. На цьому її сум'яття може зникнути, вона розслабиться, не думатиме, що все пропало і вона нічого не встигає. Вона заспокоюється і починає вести себе подібним чином. Мило, привітно і сердечно зустрічати клієнтів, обдаровуючи їх добротою і життєрадісністю.
І ось входить черговий відвідувач, начальник фірми, замовляє каву і сідає за столик. Він злий з ранку, тому що його дружина знову його зрадила, він проспав, а так само кінець кварталу, треба все встигнути. І тут вона його обслуговує, укутуючи його ніжністю і ласкою всього парою трійкою слів.
Далі він сидить і розмірковує «А не так уже все й погано, та й кава приємна, погода, он, хороша. І вид гарний з вікна». Ранок цієї людини вже змінився, він в піднесеному настрої, виходячи з кафе, бажає їй доброго дня, посміхається у відповідь і йде до себе в офіс, де його чекають підлеглі, залежні від його настрою і стоси роботи, з якою він вже налаштований впоратися легко і невимушено.
На вході, з необережності, його зачіпає шваброю прибиральниця, залишаючи слід на свіжих і чистих брюках. Вона починає мало не в сльозах вибачатися і обіцяти, що віднесе їх в хімчистку, що можуть урізати зарплату, за те, що вона така незграбна. Але він просто мило посміхається і відповідає: «Нічого, не варто. З усіма буває» і розпливається у посмішці. Але ж міг звільнити. А ця прибиральниця ледве зводить кінці з кінцями, годує і одягає одна п'ятьох дітей. Вона могла втратити роботу і їм було б дуже важко. Але ні, все обійшлося.
Через простого хлопця, що посміхнувся офіціантці.
Він знову замовкає, допиває каву і кличе офіціантку. Говорить пару милих люб’язностей, посміхається, бажає гарного робочого дня і починає кутатись в пальто. І я помічаю посмішку, що причаїлася в куточках рота офіціантки.
Дивиться на мене і, так само, розплившись в посмішці, каже мені:
- Ось моя магія.
© Ася Різницька