Дуже важливо не застрягати на дрібницях

Не впадай у відчай, коли несподівано виникає відчуття, що ти втратив все, чого досяг. Шлях до зцілення не йде по прямій. На ньому слід очікувати невдач і відступів. Не журись, думаючи, що ти все втратив і потрібно починати заново. Це не так. Те, що ти придбав, у тебе вже не відняти.

Буває, накопичуються якісь дрібниці, і ти втрачаєш ґрунт під ногами. Втома, холодно промовлене зауваження, чиясь нездатність тебе почути, чиясь легковажна забудькуватість, в якій ввижається відкидання, - все звалюється в одну купу і виникає відчуття, що ти відкинутий назад, на самий початок шляху. У такі хвилини краще уявити собі, що ти на якийсь час збився з дороги. Повернувшись на неї, ти опинишся не на початку шляху, а в тому місці, де ти його залишив.

Дуже важливо не застрягати на дрібницях. Відчувши, що ухиляєшся кудись убік, постарайся якомога швидше повернутися додому - до непорушної основи всередині себе. Інакше одні з вигляду незначні події будуть нашаровуватися на інші, поки не сформують вагу, здатну збити тебе з дороги. Постарайся бути напоготові навіть тоді, коли ці дрібниці здаються цілком нешкідливими. Простіше вибратися назад на дорогу, коли ти тільки зійшов з узбіччя, ніж коли вже загруз у болоті.

Що б не відбувалося, вір, що Бог з тобою і що Він дарує тобі супутників в дорозі. Всякий раз повертайся на дорогу, що веде до свободи.

Генрі Нувен «Внутрішній голос любові»