Усамітнення, як шлях трансформації
Перший знак, що в тебе почалися великі трансформаційні процеси – знизилася до мінімуму соціальна активність. Або не хочеться ні з ким спілкуватися.
Набагато цікавіше із собою наодинці. Щось читаєш, пишеш, займаєшся творчістю, спілкуєшся із собою та з природою.
Або звичне оточення кудись подінеться, а нового поки що немає.
Або змушений сповільнитися через травму, фізичний дисбаланс, щось ще.
Коли настає час великих змін, людині потрібне усамітнення. Щоб прибрати свій внутрішній простір, багато чого переосмислити. Переглянути звичні переконання, реакції.
Викинути старий мотлох, який давно заважає, блокує.
Але найголовніше - налагодити стосунки із собою. Поринути в себе, пізнати себе і, нарешті, возз'єднатися з собою-творцем, прибравши ілюзорні перешкоди.
Мета усвідомленого чи вимушеного усамітнення - розвернутися до себе, усвідомити який ти, хто ти. І вже з цього усвідомлення створювати абсолютно нову реальність.
Найкраще, що можна зробити, – прийняти ситуацію. Перестати від себе ховатися та тікати.
Боротьба та прагнення втекти у звичне зовнішнє виснажує, позбавляє сил. Відповідно, гальмуються процеси трансформації.
Важливо усвідомити, що відбувається, прийняти, довіритися і робити краще, що можеш у Потоці.
Тоді стан жертви ти заміниш на свідомість творця.
Прямо зараз ти вибудовуєш, створюєш себе наново.
Це означає, що ти маєш величезний потенціал, для розкриття якого потрібна нова версія тебе.
Інакше ти б так і ходив по звичному колу зі звичною ношею. Або взагалі пішов би...
Коли процес трансформації закінчиться, ти вийдеш у світ оновленим і в тебе розпочнеться зовсім інша історія життя.
З нового себе ти створиш нову, найщасливішу реальність.
© Tatiana Gromova Godard