Генетик Брюс Ліптон: Сила думки змінює генетичний код людини
Американський генетик Брюс Ліптон стверджує, що за допомогою істинної віри, виключно силою думки людина і справді здатна позбутися від будь-якої хвороби. І ніякої містики в цьому немає: дослідження Ліптона показали, що спрямований психічний вплив здатний змінювати... генетичний код організму.
Протягом багатьох років Брюс Ліптон спеціалізувався в області генної інженерії, успішно захистив докторську дисертацію, став автором низки досліджень, які принесли йому популярність в академічних колах. За його власними словами, весь цей час Ліптон, як і багато генетиків та біохіміків, вірив, що людина є певним біороботом, життя якої підпорядковане програмі, записаній в її генах. Гени з цієї точки зору визначають практично все: особливості зовнішнього вигляду, здібності і темперамент, схильність до тих чи інших захворювань і, в кінцевому рахунку, тривалість життя. Ніхто не може змінити свій особистий генетичний код, а значить, за великим рахунком нам залишається лише змиритися з тим, що визначено природою.
Поворотним моментом в житті і в поглядах доктора Ліптона стали проведені ним в кінці 1980-х років експерименти з вивчення особливостей поведінки клітинної мембрани. До того в науці вважалося, що саме гени, що знаходяться в ядрі клітини, визначають, що слід пропустити через цю мембрану, а що - ні. Однак досліди Ліптона ясно показали, що різні зовнішні впливи на клітину можуть впливати на поведінку генів і навіть призводити до зміни їх структури.
Залишалося лише зрозуміти, чи можна виробляти такі зміни за допомогою психічних процесів, або, простіше кажучи, силою думки.
- По суті, я не придумав нічого нового,- говорить доктор Ліптон. - Протягом століть медикам добре відомий ефект плацебо - коли хворому пропонують нейтральну речовину, стверджуючи, що це чудодійні ліки. У підсумку речовина і справді дає зцілювальну дію. Але, як не дивно, справді наукового пояснення цьому явищу досі не було. Моє відкриття дозволило дати таке пояснення: за допомогою віри в цілющу силу ліків людина змінює процеси, що йдуть в її організмі,в тому числі і на молекулярному рівні. Вона може «відключати» одні гени, змушувати «включатися» інші і навіть міняти свій генетичний код. Слідом за цим я подумав про різні випадки чудесного зцілення. Лікарі від них завжди відмахувалися. Але насправді, навіть якщо б у нас був всього один такий випадок, він повинен був змусити лікарів задуматися над його природою. І навести на думку про те, що якщо це вдалося одному, то, можливо, таке зроблять й інші.
Зрозуміло, академічна наука прийняла ці погляди Брюса Ліптона в багнети. Однак він продовжив свої дослідження, в ході яких послідовно доводив, що без всяких ліків цілком можна впливати на генетичну систему організму.
У тому числі, до речі, і за допомогою спеціально підібраної дієти. Так, для одного зі своїх експериментів Ліптон вивів породу жовтих мишей з вродженими генетичними дефектами, прирікаючи їх потомство на надмірну вагу і коротке життя. Потім за допомогою спеціальної дієти він домігся того, що ці миші почали давати потомство, абсолютно не схоже на батьків: звичайного кольору, худих і які живуть стільки ж, скільки і решта їх родичів.
Все це, погодьтеся, віддає лисенківщиною, і тому негативне ставлення академічних вчених до ідей Ліптона передбачити було неважко. Проте він продовжив експерименти і довів, що аналогічного впливу на гени можна домогтися і за допомогою, скажімо, впливу сильного екстрасенса або шляхом певних фізичних вправ. Новий науковий напрям, що вивчає вплив зовнішніх впливів на генетичний код, отримало назву «епігенетика».
І все ж головним впливом, здатним змінювати стан нашого здоров'я, Ліптон вважає саме силу думки, те, що відбувається не навколо, а всередині нас.
- У цьому теж немає нічого нового,- заявляє Ліптон. - Давно відомо, що у двох людей може бути однакова генетична схильність до раку, але у одного хвороба проявилася, а в іншого - ні. Чому? Та тому, що вони жили по-різному: один частіше відчував стреси, ніж другий; у них були різні самооцінка і самовідчуття, що породжували, відповідно, і різний хід думок. Сьогодні я можу стверджувати, що ми здатні керувати нашою біологічною природою; ми можемо за допомогою думки, віри і прагнень впливати на наші гени. Велика відмінність людини від інших істот на Землі якраз і полягає в тому, що вона може змінювати своє тіло, зцілювати саму себе від смертельних хвороб і навіть позбавлятися від спадкових захворювань, даючи на це психічні установки організму. Ми зовсім не зобов'язані бути жертвами нашого генетичного коду та обставин життя. Повірте в те, що ви можете зцілитися, - і ви вилікуєтеся від будь-якого захворювання. Повірте, що ви можете схуднути на 50 кілограмів, - і ви схуднете!
На перший погляд, все гранично просто. Але тільки на перший погляд...
Якби все було так просто, то більшість людей з легкістю вирішували б будь-які проблеми зі здоров'ям за допомогою виголошення нехитрих мантр на кшталт «Я можу зцілитися від цієї недуги», «Я вірю, що мій організм в змозі сам зцілитися»...
Але нічого цього не трапляється, та й, як пояснює Ліптон, не може відбутися, якщо психічні установки проникають тільки в область свідомості, що визначає лише 5% нашої психічної діяльності, не зачіпаючи решту 95%? підсвідомісті. Простіше кажучи, лише одиниці з тих, хто повірив у можливість самозцілення силами свого мозку, насправді дійсно в це вірять - і тому домагаються успіху. Більшість же на рівні підсвідомості заперечують таку можливість. Ще точніше: сама їх підсвідомість, яке, власне кажучи, на автоматичному рівні і контролює всі процеси в нашому організмі, відкидає таку можливість. При цьому вона (знову-таки на рівні автоматизму) зазвичай керується принципом, що ймовірність того, що з нами станеться щось позитивне, куди менше, ніж подальше протікання подій за найгіршим варіантом.
Згідно Ліптона, саме на такий лад наша підсвідомість починає налаштовуватися в період раннього дитинства, з народження до шести років, коли найнезначніші події, навмисно або випадково сказані дорослими слова, покарання, травми формують «досвід підсвідомості» і в підсумку - особистість людини. Причому сама природа нашої психіки влаштована так, що все погане, що відбувається з нами, відкладається в підсвідомість куди легше, ніж пам'ять про приємні і радісні події. У результаті «досвід підсвідомості» у переважної більшості людей на 70% складається з «негативу» і лише на 30% з «позитиву». Таким чином, щоб дійсно досягти самозцілення, необхідно, щонайменше, змінити це співвідношення на прямо протилежне. Тільки таким чином можна зламати бар'єр, встановлений підсвідомістю на шляху вторгнення сили нашої думки в клітинні процеси і генетичний код.
На думку Ліптона, робота багатьох екстрасенсів якраз і полягає в зламі цього бар'єру. Але він припускає, що аналогічного ефекту можна домогтися і за допомогою гіпнозу та іншими методами. Однак більша частина цих методів все ще чекає свого відкриття. Або просто широкого визнання.
Після світоглядного перевороту, що відбувсяу Ліптона близько чверті століття тому,вчений продовжив свої дослідження в галузі генетики, але одночасно став одним з активних організаторів різноманітних міжнародних форумів з метою наведення мостів між традиційною і альтернативною медициною. На організованих ним конгресах і семінарах відомі психологи, лікарі, біофізики та біохіміки сидять поруч зі всілякими народними цілителями та екстрасенсами. При цьому останні зазвичай демонструють присутнім свої можливості, а вчені влаштовують мозковий штурм для спроби їх наукового пояснення. А заодно продумують майбутні експерименти, які допомогли б виявити і пояснити механізм прихованих резервів нашого організму.
Саме в такому симбіозі езотерики і сучасних методів лікування з головною опорою на можливості психіки самого пацієнта бачить Брюс Ліптон основний шлях подальшого розвитку медицини. А правий він чи ні, покаже час.