Шлях до себе
Коли людина починає шлях до себе, перше, що змінюється, — не світ, а його відображення.
Світ - це дзеркало. Воно не показує нам те, що є зовні. Воно показує нас самих – зсередини.
Поки всередині — страх, залежність, образа, жага до визнання — довкола будуть ті, хто це відбиває: використовують, пригнічують, вимагають, зливають.
Але одного разу ти зупиняєшся. Дивишся у це дзеркало — і не біжиш від відображення.
А починаєш очищати. Не зовнішність, не маски. А саме джерело – себе.
Через любов. Через чесність. Через вибір більше не зраджувати себе заради чужого схвалення.
І тоді ти починаєш бачити нове обличчя у дзеркалі. Тихе. Світле. Справжнє.
Віддзеркалення Душі, яка згадала, хто вона.
З цього моменту все змінюється.
Старі зв'язки відвалюються без зусиль — вони більше не знаходять гачків.
А натомість приходять інші — живі, теплі, щирі.
Бо ти вже інший. А дзеркало не бреше.
І весь шлях — насправді не був до нових людей. А до нового відображення.
До себе...