]]>Діагностика життєвого призначення]]>
]]>Діагностика життєвого призначення]]>

Треба частіше згадувати тих, кого ми любимо

Треба частіше згадувати тих, кого ми любимо

Якби ви знали, як змінюється ваше обличчя, коли ви говорите про тих, кого любите. Про дитину, про бабусю, про дідуся, про батька, про кохану людину. Навіть про собачку або про котика. Вся напруга проходить, всі зморшки розгладжуються, а з очей струменіє м'яке світло. А на губах - аттична напівпосмішка.

І таке світло любові вас перетворює, - ви стаєте надзвичайно красивим. Надзвичайно добрим. Ніжним. І трошки цієї світлої енергії любові передається іншим. У ці хвилини вами можна милуватися або портрет писати.

Чудові ці короткі миті посеред суєти і тривог життя. Треба частіше згадувати тих, кого ми любимо. До кого щиро прив'язані. Хто наповнює наше серце...

І всі будуть красивішими. Ніжнішими і добрішими. Милосерднішими одне до одного - любов робить нас милосерднішими. А всього-то й треба - поговорити з людиною про те, кого він любить. Щоб він згадав. І наповнився світлом. І наповнив інших.

© Анна Кир’янова

Рубрики сайту: