Аматціемс - «Місто сонця»
Латвійський мільйонер реалізував в околицях м. Цесіс фантастичний проєкт. Викупивши 30000 га лісу в горбистій місцевості, він побудував «Місто сонця», де діють особливі правила і люди ведуть зовсім інший розпорядок життя.
Згідно з умовами проекту, всі будинки, а їх на території 300, зведені з екологічно чистих матеріалів. За кожним будинком закріплена ділянка від 0,4 до 1,3 га, на якому є невелике озеро та ліс.
Всі будинки в Аматціемсі (так називається екомісто) оснащені центральною каналізацією, прокладеною спецтехнікою під корінням сосен і ялин, високошвидкісним Інтернетом і електроенергією. Обігріваються будинки в основному теплом від землі - в кожному будинку є геотермальний тепловий насос зі свердловиною 90-100 м, що перетворює енергію землі в теплоенергію. Цієї теплоенергії цілий рік достатньо для обігріву будинку та підігріву гарячої води. І тільки в холодні зимові дні жителі вдаються до розпалювання каміна, яким оснащений кожен будинок.
З вікон кожного окремого будинку (за рідкісним винятком) не видні інші будинки. Таке стало можливим за рахунок горбистого рельєфу місцевості і грамотного планування.
У лісовому місті заборонені паркани. Це екологічно чиста зона з усіма витікаючими звідси наслідками - по місту вільно розгулюють козулі й інша живність, і нічого не повинно заважати їх переміщенню. З цієї ж причини в містечку заборонено утримувати на ланцюгу собак, які гавкотом можуть налякати диких, але нешкідливих тварин - собаки, за умовами селища, можуть перебувати лише у будинках.
"Ідея побудувати такий селище прийшла до мене в голову, коли я зрозумів, що хочу жити у власному облаштованому будинку біля води, розташованому в мальовничий місцині в лісі. В результаті я створив Аматціемс, де сьогодні живе моя сім'я - я і мої діти і онуки, мої друзі та однодумці - люди зі схожими поглядами на життя, вимогами до місця проживання і навколишнього середовища. Зізнаюся, що спочатку я створив проект з чисто егоїстичних мотивів - хотілося створити комфортне «середовище проживання» для себе коханого. За прикладом схожих селищ в інших країнах і на підставі мого особистого бачення того, як живучи в облаштованому місці можна бути в ладу з сусідами і природою, не порушувати життя диких тварин, були розроблені Внутрішні правила селища. Ці правила створені для людей, які поділяють моє бачення, людей, які не вважають ці правила забороною, людей, які готові до шанобливого ставлення до оточуючих - будь то дотримання тиші або утримання прилеглої території. Правила, наприклад , передбачають, що в межах селища у вечірній час і вночі не дозволяється шуміти, що не дозволяється будувати паркани, а так ж звертають увагу на те, що собака - друг людини, який не повинен сидіти на ланцюгу.
Моя мета - максимально зберегти природнє середовище в селищі. Я намагаюся не перетворювати ліс в міський парк. Саме тому поруч з доглянутим стриженим газоном сусідить квітучий луг. На підстриженому газоні зазвичай світлячків не буває, а в Аматціемсі теплим літнім вечором з настанням темряви в траві горять сотні маленьких ліхтариків. А зі ставків влітку звучить злагоджений хор зелених жаб, що я вважаю дуже почесним, тому що такі жаби живуть тільки в дуже чистому і незабрудненому середовищі. Засохле або вітром зламане дерево я залишаю в лісі на радість і як притулок для лісових мешканців - дятлів, білок або лисиць. Баланс між навколишнім середовищем, застосовуваними технологіями і естетикою, створює образ селища, що запам'ятовується і яке яскраво показує, що гармонія людини і природи існує!"
Відеопрезентація: