Щастя - це шлях

Щастя - це не кінцева станція, а спосіб подорожування

Ми переконуємо себе, що життя стане кращим, коли ми одружимося/вийдемо заміж, заведемо дитину, потім іншу. Потім ми засмучуємося, що наші діти ще маленькі, і чекаємо, що все стане кращим, коли вони подорослішають.

Потім ми переживаємо, що вони стали підлітками, і нам треба якось справлятися з ними. Безсумнівно, ми станемо щасливішими, коли вони виростуть зі своїх «... надцяти» років.

Ми говоримо собі, що наше життя стане кращим, коли дружина/чоловік вирішить свої справи, коли буде красивіша машина, коли візьмемо відпустку, коли остаточно вийдемо на пенсію.

Істина в тому, що немає кращого часу для того, щоб бути щасливим, ніж зараз.

Якщо не зараз, то коли? Твоє життя завжди буде сповнене подіями. Краще прийняти все, як є, і вирішити бути щасливим, не дивлячись ні на що. Дуже довгий час здавалося, що життя от-от розпочнеться. Справжнє життя. Але завжди виникала якась перепона на шляху, суворе випробування, яке потрібно пройти, робота, яку потрібно доробити; час, який потрібно присвятити; рахунок, який потрібно оплатити. А от потім заживемо.

Нарешті я прийшов до розуміння, що ці перешкоди і були життям.

Це розуміння допомогло мені побачити, що немає ніякого шляху до щастя.

Щастя - це і є шлях.

Тому насолоджуйся кожним моментом.

Досить чекати закінчення школи, початку навчання, чекати, коли втратиш 10 доларів, заробиш 10 доларів, коли буде робота, до одруження/заміжжя, до вечора п'ятниці, до недільного ранку, чекати нової машини, до повної виплати по заставних, до весни, до літа, до осені, до зими, до першого чи п'ятнадцятого числа, коли твою пісню прокрутять по радіо, коли помреш, коли народишся знову... перш ніж вирішиш бути щасливим/ою.

Щастя - це ШЛЯХ, а не пункт призначення.

Кирил Серебренніков, режисер