Не переставайте мріяти!
Опубліковано admin Чтв, 24/03/2011 - 10:49
Одного разу, професор на одній із лекцій представив нам новеньку. У цей момент я відчула легкий дотик до свого плеча. Озирнувшись, я побачила маленьку сухеньку бабусю, що посміхалась мені так відкрито, що мимоволі усмішка осяяла і моє обличчя.
- Привіт, красуне, мене звуть Роза і мені 87 років, - сказала вона. - Можу я присісти поруч? - Я посміхнулася і посунулася, щоб поступитися їй місцем.