Архів

Життя дуже тендітне, і зараз це очевидно, як ніколи.

Ми не знаємо, коли підемо.

І все, що у нас є - ось цей момент, тут і зараз.

Тихий голос, що шепоче:
«Будь. Люби. Довірся.» - Це Душа.
Гучний, що вимагає, колючий:
«Доведи. Візьми. Заслужи.» - Це Его.

Сьогодні Оленячий Місяць.

Так називають липневу повню, бо зараз самці оленів скидають старі роги і починають ростити нові.

Коли людина починає шлях до себе, перше, що змінюється, — не світ, а його відображення...

Будь-який контакт з іншою людиною залишає у нас енергетичний відбиток. Це і досвід, історія. І чуттєві переживання.

Мама каже Жені, що вони з татом його лають і б'ють, бо люблять. Якби не любили, їм було б все одно, чим він зайнятий. А їм не байдуже, тому вони карають його, щоб він виріс гарною людиною...

Все так. Немає рівності. Жодного його сліду в природі. Ні відбитка лапи, ні тіні.

Одна з найпоширеніших ілюзій земного світу – любов треба заслужити. Так і стоять мільярди чоловіків та жінок біля зачинених батьківських дверей...

Чи охоче ти щось робиш для людини, яку не любиш, постійно критикуєш та засуджуєш? Навряд.

Те саме й у відносинах із собою. Що б ти не робив, чого б не прагнув.

Духовний розвиток, сам по собі, не гарантує матеріального багатства. Це шлях внутрішньої роботи, очищення думок, намірів та почуттів, шлях до глибинного розуміння себе та світу.

Твої - тебе не знаходять, а тебе бачать і притягуються.

Твоє - ти не досягаєш і не женешся, а знаходиш його, в тиші, всередині.

Найбільша ілюзія, в яку впадає людина, це ілюзія того, що чим ближче до усвідомленості, тим смиреннішим, чистішим та ідеальнішим ти маєш бути. Така собі відшліфована світла душа без вад...

Життя то поспішає, то завмирає. У нього свої депресії. 

Колись я зрозуміла, що найголовніше, коли тобі погано – це не чекати, коли стане добре. Такий парадокс, друзі мої...

Перш ніж говорити про духовність, я повинен спершу пояснити, що я маю на увазі...

Ви втомилися. Але погоджуєтесь. Вам незручно – але не відмовляєтесь. Вас не влаштовує, але мовчите. Тому що сказати «ні» - страшніше, ніж вкотре прогнутися.