Архів - 2011

Мрії виконуються постійно, але кожен думає про себе, що вже точно не в нього. Але, як правило, мрії виконуються у всіх однаково, просто ми не знаємо принципів реалізації думки. Будь-яка думка - це і є мрія і щоб вона реалізувалася, потрібно всього лише знати, як вона це робить.

Питання з виходом на пенсію для сучасного покоління 30-літніх викликає деякі побоювання. Що буде з умовами цього самого виходу на пенсію? Що стане з пенсійним фондом? Яким виявиться пенсійний вік? І, нарешті, чи варто взагалі розраховувати на державу в цьому питанні або якось намагатися впоратися самостійно? Можна прикинути, скільки в ідеалі треба було б накопичити коштів до пенсії, щоб спокійно піти на заслужений відпочинок і жити, ні про що не турбуючись.

Виступаючи перед загальними зборами медичної спільноти міста Портмунда (Англія), доктор Рональд Гібсон почав свою доповідь чотирма цитатами.

Цитата перша:
"Наша молодь любить розкіш, вона погано вихована, вона глузує над начальством і анітрохи не поважає людей похилого віку. Наші нинішні діти стали тиранами; вони не встають, коли до кімнати входить літня людина, суперечать своїм батькам. Простіше кажучи, вони дуже погані. "

Раз на кілька років, протягом декількох днів навесні посушливі землі поблизу міста Caineville, штат Юта, покриваються чарівними квітучими килимами з фацелії. Таке цвітіння також можна спостерігати в пустелях Анца Боррего, що на кордоні США і Мексики, і в Атакама, Чилі.

Розумовий процес - це найважливіше, але разом з тим і найважче, як у бізнесі, так і в житті. Будівничі імперій проводять довгі години в роздумах ... поки інші тусуються на вечірках. Якщо ви свідомо не хочете докласти зусиль до мислення ... ви потрапляєте в рабство ліні і більше не зможете контролювати своє життя.

Девід Кекіч

Холодного січневого ранку на станції метро Вашингтона розташувався чоловік і почав грати на скрипці. Протягом 45 хвилин він зіграв 6 творів. За цей час, оскільки був час пік, повз нього пройшло більше тисячі чоловік, більшість з яких були по дорозі на роботу.

По закінченні трьох хвилин чоловік середніх років звернув увагу на музиканта. Він загальмував свій крок, зупинився на кілька митей і ... поспішив далі по своїх справах.

Більшість людей щиро приймають шлях «Персонального розвитку» та «Мотивації» до тих пір, поки це не змушує напружуватися. До тих пір, поки комфортно і зручно. До тих пір поки не потрібно робити більше, ніж читати, слухати чи сидіти. Поки я не починаю зіштовхувати їх або закликати до чого небудь.

Поки їх свідомість не залишить теплу і пухнасту доброзичливу теорію персонального розвитку і зануриться в брудну некомфортну практичну реальність роботи, вони ніколи не змінять ситуацію.

Пам'ятаєте фразу однієї з героїнь старого радянського фільму: «Я так старалася гарненько розбігтися, що забула стрибнути»? Справа була на уроці фізкультури, і цей стрибок мав підвести підсумок усіх попередніх тренувань. І саме цей стрибок - заради якого все і затівалося! - Не відбувся ...

Володимир Войнович - це відомий письменник, найзнаменитіший його твір - «Иван Чонкин». Якийсь час він жив у Росії, потім емігрував до Німеччини, потім повернувся знову до Росії. Все чудово, людина, яка відбулася, письменник, все добре. У віці шістдесяти трьох років з ним відбувається наступний епізод. Дружині Войновича на день народження подарували натюрморт - троянду на підвіконні, куплений в Ізмайловському парку.

Дружина подивилася - гарний натюрморт, і повісила його в спальні. Володимир Войнович щоранку прокидається, і дивиться на цей самий натюрморт. Дивиться він, дивиться і відчуває, що чогось не вистачає.