Архів - Липень 2011

Переживання любові - єдина відповідь на питання, що означає бути людиною...

Сенсаційні одкровення фізика Володимира Єфремова, що дивом повернувся з того світу... Провідний конструктор ОКБ "Імпульс" Володимир Єфремов помер раптово. Зайшовся в кашлі, опустився на диван і затих. Родичі спочатку не зрозуміли, що сталося жахливе. Подумали, що присів відпочити. Наталія першою вийшла із заціпеніння. Зворушила брата за плече: - Володя, що з тобою?

Ця розповідь про унікальних людей, які не здаються. Якщо про Оскара Пісторіуса чули багато хто, то про Еллі Чалліс - практично ніхто не знає.

Справжня любов - вкрай тонка вібрація. Щоб її випромінювати, а також - її сприймати, потрібна велика уважність, пильність. Немає нічого важливішого, ніж вміти давати і отримувати любов. Той, хто це зрозумів, відчуває таку повноту, таку радість, що в порівнянні з ними, все блідне.

Коттон Перрі, працюючи автомеханіком 31 рік, звик допомагати людям після аварій, але після того, як торнадо зруйнував його сервіс-центр у квітні, він вдячний конкуруючій майстерні, яка, прийшовши йому на допомогу, врятувала його бізнес від фінансового краху.

1. Правило Дзеркала. Оточуючі мене люди - мої дзеркала. Вони відображають особливості моєї власної особистості, часто не усвідомлювані мною. Наприклад, якщо хтось мені хамить, значить, я так хочу, я це дозволяю. Якщо хтось знову і знову обманює мене, значить, я схильний до того, щоб повірити будь-кому. Так що ображатися нема на кого.

Коли перший винахід Джорджа Вейса з Нью-Йорку було відкинуто, він просто знизав плечима і повернувся до своєї креслярської дошки. Все життя він возився з деревом і клеєм у своєму підвалі в надії створити щось, що буде продаватися.

Ми мчимо по власному життю з шаленою швидкістю. Метушимося, проявляємо нетерпіння, прагнучи самоствердитися. Прагнемо постійно щось доводити, як собі, так і оточуючим. Сподіваємося витягнути у долі щасливий квиток. Оточуємо себе предметами «гострої» необхідності, як символами успіху і процвітання. Рвемося вперед, розчищаючи шлях собі ліктями. І дуже рідко дозволяємо собі призупинитися, озирнутися на свої прожиті дні і роки, осмислити їх.